Registration Number
0824U001720, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
25-06-2024
popup.evolution
o
Title
Edward Elgar's searches in composition: stages or creative evolution (on the basis of orchestral works)
Author
Oleksandr Lysychka,
popup.head Iryna Ivanova
popup.opponent Olexandra Samoilenko
popup.opponent Olha Lihus
popup.review Dmytro Malyi
popup.review Hanna Savchenko
popup.rada
I.P. Kotlyarevsky Kharkiv National University of Art
Description
Британський композитор Едвард Елгар (1857–1934) належить до тих митців, які активно привертали до себе увагу дослідників (а також виконавців та слухачів) і протягом свого життя, і після смерті. Причин такої зацікавленості науковців можна визначити щонайменше дві: непересічна художня цінність написаної Е. Елгара музики та його особливий статус – і як першого успішного британського композитора-симфоніста, і також як першого майстра, хто з часів Г. Перселла отримав визнання і в Британії, і за її межами. На сьогоднішній день музикознавче висвітлення творчості митця є досить ґрунтовним та включає численні різножанрові роботи з різними дослідницькими задачами: монографії M. Kennedy, M. Hurd, I. Parrot та D. McVeagh, статті цих же дослідників, присвячені окремим проблемам вивчення творчості композитора; дисертація L. Meadows, що висвітлює вплив творчого методу Р. Вагнера на формування Е. Елгара; праці Ch. E. McGuire, J. Butt та B. Adams, сфокусовані на особистості митця, в тому числі на ставленні до релігії та відповідного кола образів; ряд статей, в яких розглядається роль Е. Елгара як офіційно-імперського композитора – E. Pucciarelli; R. Cowgill, D. Heckert, Ch. E. McGuire; дослідження сприйняття музики Е. Елгара в різних країнах за авторства A. Padgett та A. Thomson; дослідження, спрямовані на вивчення певних частин оркестрової спадщини майстра: J. Rushton, де розглядаються оркестрові твори до Першої симфонії (1908 р.), та C. Mark, в якому описано часовий проміжок з 1910 р. і до смерті митця. Втім, в цьому корпусі відсутня робота, яка б чітко та послідовно відстежувала творчу еволюцію митця та надавала б її періодизацію, хоча б в одній жанровій сфері. Разом з тим, докладне вивчення оркестрових партитур Е. Елгара дозволяє зробити висновок, що двочастинний поділ його оркестрового доробку, який випливає з останніх двох згаданих робіт, не є відповідним суті його музики. Отже, обʼєктом дослідження обрано композиторський доробок Е. Елгара, предметом – творча еволюція Е. Елгара, розглянута як втілення композиторських пошуків на матеріалі оркестрових творів. Мета дослідження – розкрити спрямованість композиторських пошуків митця на різних етапах його творчої еволюції на основі оркестрових творів Е. Елгара.
У дослідженні використані наступні методи: історико-типологічний, історико-еволюційний, жанровий, стильовий, структурно-композиційний, драматургічний, музично-мовний та компаративний.
У Першому розділі дисертації звернено увагу на парадоксальність творчої особистості Е. Елгара, котра полягає в кількох особливостях його біографії. Пропонується наукова концепція поділу творчої еволюції майстра в сфері оркестрових жанрів на чотири взаємоповʼязані етапи, які визначено як етап спроб, етап успіху, етап реалізації та етап переосмислення.
У Другому розділі визначено особливості еволюції митця в оркестрових творах перших двох етапів.
Третій розділ присвячено аналізу двох партитур, що склали третій етап еволюції оркестрових творів композитора, приналежних двом концептуальним жанрам – Першій симфонії (1908) та Скрипковому концерту (1910). Цей етап, що за своєю роллю є центром тяжіння, кульмінацією, до якої і спрямовано всі попередні пошуки митця, визначено в роботі як етап реалізації.
Четвертий розділ вміщує аналіз трьох творів, що становлять останній етап, етап переосмислення. Це – Друга симфонія (1911), Симфонічний етюд «Фальстаф» (1913) та Віолончельний концерт (1919). Суттєві відмінності цих трьох партитур одна від одної та від опусів попередніх етапів дозволяють встановити відповідність цього етапу першому – за ознакою активної різноспрямованої пошукової роботиУ Висновках підведено підсумки дослідження, окреслюється «еволюційна крива» оркестрових творів Е. Елгара в чотирьох еволюційних етапах (пошук власного стилю – його віднайдення – кристалізація – пошук шляхів оновлення), намічено перспективи подальшого дослідження.
Ключові слова: Едвард Елгар, Нове англійське музичне відродження, композитор, мислення, романтизм, ХІХ – початок XX століття, пізньоромантичний стиль, Ріхард Вагнер, мистецька освіта, еволюція, стильові константи, композиторський пошук, творчий досвід, творча особистість, оркестрове письмо, скрипка, техніка письма, фактура, програмність, автокоментар.
Registration Date
2024-04-30
popup.nrat_date
2024-04-30 / 2026-10-09
