Search academic texts

Information × Registration Number 0824U001839, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 19-06-2024 popup.evolution o Title Clinical-pathogenetic aspects of non-penetrating corneal injuries and their correction methods taking into account markers of the extracellular matrix Author Iryna V. Gavryliak, popup.head Dmytro H. Zhaboiedov popup.opponent Vasyl M. Sakovych popup.opponent Pavlo A. Bezditko popup.review Nataliia A. Tykhonchuk popup.review Iryna V. Shargorodska Description Дисертація присвячена вирішенню актуальної задачі офтальмології – покращенню ефективності лікування непроникаючих пошкоджень рогівки (травматичних та рецидивуючих ерозій) шляхом вивчення маркерів міжклітинного матриксу в сльозовій рідині та методів їх корекції. Обґрунтування вибору теми дослідження. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я кожного року реєструється 55 мільйонів випадків травми ока, які призводять до обмеження працездатності пацієнтів більше ніж на один день на рік та до 750 000 випадків госпіталізації щорічно [1-5]. В структурі первинного звернення за невідкладною офтальмологічною допомогою провідне місце займають травми пов’язані з пошкодженням рогівки. Близько 45% випадків звернень припадає на травматичні ерозії рогівки, тоді як на сторонні тіла рогівки припадає біля 31% випадків звернень [11-17]. Поширеність травм рогівки вища серед людей працездатного віку, що призводить до тимчасової втрати працездатності і становить важливу медикосоціальну проблему. Навіть незначне травматичне пошкодження рогівки може призвести до морфологічних змін та порушити її функціональні властивості. Рогівка є цікавим органом для вивчення механізму загоєння ран та взаємодії, таких як стромально-епітеліальний, стромально-ендотеліальний завдяки своїй прозорості та доступності для маніпуляцій та візуалізації. Бар’єрний захист, заломлення світла та фільтрація ультрафіолетового світла є основними функціями рогівки для підтримки нормального зору. Оскільки рогівка є основною заломлюючою поверхнею ока, навіть незначні зміни в її структурі призводять до проблем із зором. Епітелій рогівки підтримується в складному балансі, який можна легко порушити. Травма рогівки може призвести до різного ступеня її помутніння в залежності від величини клітинної та молекулярної реакції на пошкодження [1, 3, 7, 18, 19, 21, 24]. З іншого боку, після пошкодження рогівки може виникати стан, коли епітелій рогівки з різних причин нездатний регенерувати та утворювати адгезивні комплекси з базальною мембраною. Зокрема до таких станів відносять стійкі дефекти епітелію та рецидивуючу ерозію рогівки (РЕР) [3, 18, 19, 21-27]. Для РЕР характерно поява спонтанних дефектів епітелію рогівки, які тривають від декількох годин до декілька днів, що призводить до втрати працездатності та зниження якості їх життя, потребує тривалого консервативного лікування. Загоєння рани рогівки є складним процесом, що складається з наступних фаз: клітинної міграції/запалення, клітинної проліферації/диференціації та ремоделювання матриксу. Хронічна або тривала гіпоксія, яка розвивається в результаті травми, може порушити клітинний гомеостаз, викликати запалення, змінити протеїновий склад слізної плівки [91, 97, 99, 102-105]. Registration Date 2024-05-07 popup.nrat_date 2024-05-07 Close