Дисертація доктора філософії. Щиріна Катерина Василівна. Медико-соціальне обґрунтування концептуальної моделі антикризового управління в закладі охорони здоров’я

Registration Number

0824U002020, PhD dissertation

Status

Доктор філософії

Date

27-06-2024

popup.evolution

.

Title

Medical and social justification of the conceptual model crisis management in a health care institution

Author

Kateryna Shchyrіna,

popup.head Oleksandr K. Tolstanov
popup.opponent Iryna Holovanova
popup.opponent Oleh Liubinets
popup.review Anatolii Tsarenko
popup.review Serhii Savoliuk

popup.rada

Shupyk National Healthcare University of Ukraine

Description

Наукова робота виконана відповідно до визначених мети, об’єкту, предметів дослідження на основі спеціальної програми, структурованої за етапами, на кожному з яких виконувались специфічні завдання із застосуванням загальнонаукових методів дослідження (системний підхід та діалектичний) та методів, визначених паспортом спеціальності «Соціальна медицина» (системного підходу і аналізу на всіх етапах дослідження, бібліосемантичний, соціологічний, медико-статистичний, моделювання, експериментальний, експертних оцінок, графічний). Із матеріалів дослідження формувалась база первинних даних з їх наступною статистичною обробкою, аналізом і узагальненням. Дисертація присвячена дослідженню організаційно-правових засад і медико-соціальному обґрунтуванню антикризового управління в закладі охорони здоров’я. Аналізуючи сучасний стан нормативно-правового забезпечення автономізації ЗОЗ України, встановлено, що процеси кризового стану ЗОЗ, які беруть свій початок з початком реформування (трансформації ЗОЗ з комунальних закладів в КНП), продовжились поглиблюватися у зв’язку з пандемією COVID19 та зайшли в пікову стадію з початком війни росії проти України, продемонстрували відсутність законодавчих та нормативно-правових актів які б 3 формували основу для антикризового управління ЗОЗ. У дисертації визначено основні напрямки вдосконалення нормативно-правового забезпечення автономізації комунальних ЗОЗ: фінансування; механізм реорганізації на основі практики автономізації; відповідальність ЗОЗ; формування фінансування ЗОЗ та оптимізації медичного персоналу. Аналізом мережі закладів охорони здоров’я, їх ресурсного, зокрема, кадрового забезпечення, та оцінкою результатів надання медичної допомоги населенню України в 2015-2019 рр., у т. ч., м. Київ, встановлено, що чисельність профільних структурних підрозділів амбулаторно-поліклінічних закладів скоротилася на 5,6%, рівень укомплектованості штатних посад лікарями в Україні зменшився з 90,6% до 88,6%. Медико-статистичним аналізом доведено, що показник фінансово – економічної діяльності, кадрового забезпечення, матеріально-технічного забезпечення 2013–2020 рр. знизились з 3,8 до 5,4 на 100 тис. нас. при стійкому трендові зростання навантаження на одне ліжко-місце. При зменшенні загальної (на 1,4%) та первинної захворюваності (на 24,8%), рівень навантаження у зв’язку пандемією значно перевищував середні показники серед населення країни (відповідно 7,9 та 6,5 на 100 тис. нас.). А з початком війни ці показники зросли в тричі. Це заглибило ЗОЗ в кризовий стан та підкреслило особливе значення антикризового управління в ЗОЗ і необхідність подальшого обґрунтування та розроблення моделі антикризового управління в ЗОЗ. Базою проведення наукового дослідження обрано Комунальне некомерційне підприємство КНП «Чернігівська обласна клінічна лікарня» Чернігівської обласної ради та КНП «Шкірно-венерологічний диспансер № 2 Деснянського району» м.Києва. Бази дослідження обрані різними за рівнем надання допомоги, з метою дослідження кризового стану у різних за специфікою наданням медичної допомоги та віднесення до різних територіальних громад. Установлено, що в КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської 4 обласної ради впродовж 2015-2021 рр. питома вага оперативних утручань зросла з 61,6% до 79,4%, кількість навантаження на ліжко-місце зросло з 95,5% до 96,3%. При високих показниках якості наданої медичної допомоги (зменшенні летальності з 0,04% до 0,01%, відсутності післяопераційної летальності), водночас в закладі стійко зберігалися високі показники середнього числа днів роботи ліжка (366,0-383,5) та тривалості перебування пацієнта на ліжку (12,9- 12,5 днів) при відповідних середніх показниках по м. Київ 10,4-9,8 днів та по м.Чернігову 10,5-11,1 днів. Це вказало на нераціональне використання ресурсної бази. Формуючи антикризове управління ЗОЗ, важливо розділяти взаємодію та взаємовплив між зовнішнім і внутрішнім середовищем та, власне, самими антикризовим управлінням, оскільки його основне завдання – це попередження як банкрутства, так і стану кризи. Однак, антикризове управління також покликане підвищувати ефективність кадрового потенціалу через: підготовку керівного складу до управління закладом охорони здоров’я в умовах кризи; заходи особистісного та професійно-діяльнісного самовдосконалення керівного складу закладу, з урахуванням власних потреб та соціальні запити держави; розвиток професійних компетенцій, знань та вмінь, у т. ч. щодо використання та застосування інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності; розвиток у керівного складу вмінь до швидкої адаптації, знаходження оптимальних та найбільш ефективних шляхів розв’язання проблем організаційного, кадрового та фінансового характеру.

Registration Date

2024-05-29

popup.nrat_date

2025-01-17 / 2026-07-01