Search academic texts

Information × Registration Number 0824U002104, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 22-07-2024 popup.evolution o Title Influence of autologous platelet-rich plasma on knee joint tissues in rabbits with osteoarthritis Author Iryna M. Horkava, popup.head Mykola O. Maliuk popup.opponent Olha S. Bevz popup.opponent Dmytro V. Sliusarenko popup.review Mariya A. Kulida popup.review Yurii O. Kharkevych Description У науковій праці представлені результати рентгенологічних і гістологічних досліджень тканин колінного суглоба кролів за остеоартрозу та його корекції за допомогою аутологічної плазми крові, збагаченої тромбоцитами. Також репрезентовано результати цитологічних досліджень синовіальної рідини уражених суглобів та досліджень вмісту в крові досліджуваних тварин субпопуляцій лейкоцитів, С-реактивного білка та швидкості осідання еритроцитів. Результати проведених досліджень засвідчили, що за моделювання остеоартрозу колінного суглоба з використанням внутрішньосуглобового введення препарату Yellow peel на 7 добу у крові тварин дослідної групи виявлено різке підвищення маркерів запального процесу, а саме: достовірне підвищення абсолютної кількості лейкоцитів (14.6±0.2 г/л) та зміни кількості їх субпопуляцій (збільшення кількості: нейтрофілів 52.2±0.6, еозинофілів 8.8±0.5, базофілів 0.33±0.2, моноцитів 15.2±0.5 та зменшення кількості лімфоцитів 23.2±1.1), вмісту показника С-реактивного білка (СРБ) 40.75 мкг/мл, що у 40 разів та підвищення рівня показника швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) 10.7 мм/год, що у 2,5 раза порівняно з тваринами контрольної групи (4,8 мм/год), якій було введено ізотонічний розчин натрію хлориду. На 7 добу після введення препарату Yellow peel, рентгенологічно змін структур колінного суглоба не виявлено. На 14 добу експерименту вміст лейкоцитів (14.2±0.2 г/л) та їх субпопуляцій в крові дослідних тварин зменшився (нейтрофілів 49.8±0.6, еозинофілів 2.5±0.2, моноцитів 7.1±0.3), окрім показника кількості лімфоцитів (42.1±1.5) і базофілів (0.6±0.2). Вміст С-реактивного білка (23.5 мкг/мл) знизився у 2 рази порівняно з показниками 7 доби (40.75 мкг/мл). На 21 та 28 доби експерименту у тварин дослідної групи всі досліджувані показники були нижчими порівняно з 7 (14.6±0.2 г/л) та 14 добами. При цьому кількість лейкоцитів (12.6±0.2 та 10.8±0.1 г/л відповідно) та їх субпопуляцій була в межах референтних значень, але показники швидкості осідання еритроцитів (7.8 та 7.3 мм/год відповідно) і вмісту С-реактивного білка (20.33 та 19.25 мкг/мл відповідно) залишились збільшеними порівняно з показниками референтних значень і показниками тварин контрольної групи. На 21 добу в ділянці правого колінного суглоба (в якому формували патологічний процес) при проведенні рентгенографії відмічали помірне зниження висоти суглобової щілини в медіальному відділі. У порожнині колінного суглоба, під час мікроскопічного обстеження хрящ був зі значними ділянками змін структури у вигляді некрозу. На 21 добу після моделювання остеоартрозу при проведенні гістологічних досліджень було встановлено заміщення кісткової тканини, розташованої під суглобовим хрящем, волокнистою сполучною тканиною, яка також заміщувала червоний кістковий мозок у кісткових вічках. Відмічали значне порушення енхондрального остеогенезу з боку суглобового хряща, яке морфологічно проявлялось відсутністю хондроцитів на його ділянках і утворенням ізогенних груп хондроцитів без формування стовпчиків хондроцитів, типових для енхондрального остеогенезу. У вічках губчастої кісткової тканини, реєстрували розростання волокнистої сполучної тканини розташованої між суглобовим хрящем і епіфізарною пластинкою. На 28 добу дослідження в ділянці правого колінного суглоба, під час проведення рентгенографії, відмічали рівномірне зниження висоти суглобової щілини. Дані зміни вказують на прогресуючі дегенеративні зміни в колінному суглобі дослідних тварин з втратою хряща. Гістологічні зміни тканин колінного суглоба відповідали змінам, які були відмічені на 21 добу. З огляду на це було проведено додаткове гістологічне дослідження колінного суглоба на 35 добу, результатами якого виявили більш значне руйнування суглобового хряща. При цьому в хрящовій тканині виявлялись порожнини різних розмірів і форм. За корекції гомеостазу колінного суглоба (класична схема лікування) у тварин першої дослідної групи на 7 добу після початку лікування відмічали зменшення кількості нейтрофілів (52.4±0.6) на 31%, еозинофілів (8.8±0.5) на 12,5%, кількість лімфоцитів (21.2±1.2) збільшилась на 31,3%, а моноцити (13.3±0.5) зменшилась 7%. Показник кількості лімфоцитів збільшився (21.2±1.2) на 7,3% порівняно з вихідним станом (20.2±1.1). На 14 добу після початку лікування за класичною схемою кількість нейтрофілів знизилась (49.2±0.5) на 61,5 %, еозинофілів (3.4±0.2) на 45 %, моноцитів (4.2±0.6) на 37,9 %, а кількість лімфоцитів (42.2±0.8) збільшились на 4,5 % порівняно із 7 добою (21.2±1.2). Науковий матеріал експериментальних досліджень становить практичну цінність у виборі стратегії лікування тварин з остеоартрозом. Registration Date 2024-06-06 popup.nrat_date 2024-06-06 Close