Реєстраційний номер
0824U002104, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-07-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Вплив аутологічної плазми крові, збагаченої тромбоцитами, на тканини колінного суглоба за остеоартрозу в кролів
Здобувач
Горкава Ірина Миколаївна,
Керівник Малюк Микола Олексійович
Опонент Бевз Ольга Сергіївна
Опонент Слюсаренко Дмитро Вікторович
Рецензент Куліда Марія Анатоліївна
Рецензент Харкевич Юрій Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
У науковій праці представлені результати рентгенологічних і гістологічних досліджень тканин колінного суглоба кролів за остеоартрозу та його корекції за допомогою аутологічної плазми крові, збагаченої тромбоцитами. Також репрезентовано результати цитологічних досліджень синовіальної рідини уражених суглобів та досліджень вмісту в крові досліджуваних тварин субпопуляцій лейкоцитів, С-реактивного білка та швидкості осідання еритроцитів. Результати проведених досліджень засвідчили, що за моделювання остеоартрозу колінного суглоба з використанням внутрішньосуглобового введення препарату Yellow peel на 7 добу у крові тварин дослідної групи виявлено різке підвищення маркерів запального процесу, а саме: достовірне підвищення абсолютної кількості лейкоцитів (14.6±0.2 г/л) та зміни кількості їх субпопуляцій (збільшення кількості: нейтрофілів 52.2±0.6, еозинофілів 8.8±0.5, базофілів 0.33±0.2, моноцитів 15.2±0.5 та зменшення кількості лімфоцитів 23.2±1.1), вмісту показника С-реактивного білка (СРБ) 40.75 мкг/мл, що у 40 разів та підвищення рівня показника швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) 10.7 мм/год, що у 2,5 раза порівняно з тваринами контрольної групи (4,8 мм/год), якій було введено ізотонічний розчин натрію хлориду. На 7 добу після введення препарату Yellow peel, рентгенологічно змін структур колінного суглоба не виявлено. На 14 добу експерименту вміст лейкоцитів (14.2±0.2 г/л) та їх субпопуляцій в крові дослідних тварин зменшився (нейтрофілів 49.8±0.6, еозинофілів 2.5±0.2, моноцитів 7.1±0.3), окрім показника кількості лімфоцитів (42.1±1.5) і базофілів (0.6±0.2). Вміст С-реактивного білка (23.5 мкг/мл) знизився у 2 рази порівняно з показниками 7 доби (40.75 мкг/мл). На 21 та 28 доби експерименту у тварин дослідної групи всі досліджувані показники були нижчими порівняно з 7 (14.6±0.2 г/л) та 14 добами. При цьому кількість лейкоцитів (12.6±0.2 та 10.8±0.1 г/л відповідно) та їх субпопуляцій була в межах референтних значень, але показники швидкості осідання еритроцитів (7.8 та 7.3 мм/год відповідно) і вмісту С-реактивного білка (20.33 та 19.25 мкг/мл відповідно) залишились збільшеними порівняно з показниками референтних значень і показниками тварин контрольної групи. На 21 добу в ділянці правого колінного суглоба (в якому формували патологічний процес) при проведенні рентгенографії відмічали помірне зниження висоти суглобової щілини в медіальному відділі. У порожнині колінного суглоба, під час мікроскопічного обстеження хрящ був зі значними ділянками змін структури у вигляді некрозу. На 21 добу після моделювання остеоартрозу при проведенні гістологічних досліджень було встановлено заміщення кісткової тканини, розташованої під суглобовим хрящем, волокнистою сполучною тканиною, яка також заміщувала червоний кістковий мозок у кісткових вічках. Відмічали значне порушення енхондрального остеогенезу з боку суглобового хряща, яке морфологічно проявлялось відсутністю хондроцитів на його ділянках і утворенням ізогенних груп хондроцитів без формування стовпчиків хондроцитів, типових для енхондрального остеогенезу. У вічках губчастої кісткової тканини, реєстрували розростання волокнистої сполучної тканини розташованої між суглобовим хрящем і епіфізарною пластинкою. На 28 добу дослідження в ділянці правого колінного суглоба, під час проведення рентгенографії, відмічали рівномірне зниження висоти суглобової щілини. Дані зміни вказують на прогресуючі дегенеративні зміни в колінному суглобі дослідних тварин з втратою хряща. Гістологічні зміни тканин колінного суглоба відповідали змінам, які були відмічені на 21 добу. З огляду на це було проведено додаткове гістологічне дослідження колінного суглоба на 35 добу, результатами якого виявили більш значне руйнування суглобового хряща. При цьому в хрящовій тканині виявлялись порожнини різних розмірів і форм. За корекції гомеостазу колінного суглоба (класична схема лікування) у тварин першої дослідної групи на 7 добу після початку лікування відмічали зменшення кількості нейтрофілів (52.4±0.6) на 31%, еозинофілів (8.8±0.5) на
12,5%, кількість лімфоцитів (21.2±1.2) збільшилась на 31,3%, а моноцити (13.3±0.5) зменшилась 7%. Показник кількості лімфоцитів збільшився (21.2±1.2) на 7,3% порівняно з вихідним станом (20.2±1.1). На 14 добу після початку лікування за класичною схемою кількість нейтрофілів знизилась (49.2±0.5) на 61,5 %, еозинофілів (3.4±0.2) на 45 %, моноцитів (4.2±0.6) на 37,9 %, а кількість лімфоцитів (42.2±0.8) збільшились на 4,5 % порівняно із 7 добою (21.2±1.2). Науковий матеріал експериментальних досліджень становить практичну цінність у виборі стратегії лікування тварин з остеоартрозом.
Дата реєстрації
2024-06-06
Додано/оновлено в НРАТ
2024-06-06 / 2026-07-01
