Дисертація доктора філософії. Маринич Юлія Володимирівна. Інститут тимчасового доступу до речей та документів в системі заходів забезпечення кримінального провадження.

Registration Number

0824U002328, PhD dissertation

Status

Доктор філософії

Date

14-07-2023

popup.evolution

o

Title

Institute of temporary access to things and documents in the system of measures to ensure criminal proceedings.

Author

Yuliia V. Marynych, Доктор філософії

popup.head Oksana Y. Hablo
popup.opponent Mykola Y. Shumylo
popup.opponent Janna V. Udovenko
popup.opponent Iryna F. Litvinova
popup.review Armen S. Nersesian

popup.rada

Institute of State and Law. V.M. Koretsky National Academy of Sciences of Ukraine

Description

Дисертація є комплексним дослідження інституту тимчасового доступу до речей та документів в системі заходів забезпечення кримінального провадження. Визначено, що процесуальна форма тимчасового доступу до речей та документів (або виїмки) зазнала суттєвого вдосконалення в частині гарантування прав володільця речей і документів – судовий контроль при прийнятті рішення про застосування тимчасового доступу до речей і документів. Тимчасовий доступ до речей та документів має подвійну природу: є як засобом забезпечення процесу доказування, так і заходом забезпечення виконання вироку в частині майнових стягнень. Обґрунтовано, що тимчасовий доступ до речей та документів – це передбачений КПК України захід забезпечення кримінального провадження, відповідно до якого, за ухвалою слідчого судді, суду та у передбачений законом строк, сторона кримінального провадження наділяється правом ознайомлюватися, робити копії, а в передбачених законом випадках вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, а особа, яка володіє такими речами та документами, зобов’язана надати такий доступ та не перешкоджати виконанню ухвали. Визначено, що ознаками тимчасового доступу до речей та документів є: примус в особливій його формі, обмеження прав та свобод людини й громадянина, судовий контроль прийняття рішення. Примус під час виконання тимчасового доступу до речей та документів зумовлений не вчиненням або невчиненням певних дій, а його законодавчою моделлю, яка заснована на 3 кримінально-процесуальному примусі та передбачає його застосування незалежно від поведінки особи. Обґрунтовано, що додатковою метою тимчасового доступу до речей та документів є попередження знищення чи пошкодження речей та документів, забезпечуючи їх схоронність. Визначено, що тимчасовий доступ до речей та документів виконує наступні функції: забезпечувальну, інформаційну, прогностичну, охоронну, допоміжну, регулятивну, попереджувальну. Доведено, що одним із головних принципів застосування тимчасового доступу до речей та документів є пропорційність (співмірність), яка забезпечує відповідний баланс між засобами правового впливу та наслідками, які очікуються. Обґрунтовано, що заходи забезпечення кримінального провадження – це передбачені КПК України заходи примусу, які застосовуються під час досудового розслідування й судового розгляду, мають за мету забезпечення дієвості кримінального провадження, створюють належні умови для його здійснення. Проаналізовано фактичні підстави застосування процесуальних дій, якими залучаються речі чи документи як докази у кримінальному провадженні (тимчасовий доступ до речей та документів, витребування речей чи документів, обшук). Доведено, що при визначенні способу формування доказової бази слід враховувати такі критерії: 1) добровільність передачі речей та документів на запит сторони кримінального провадження, надання їх при пред’явленні ухвали слідчого судді, чи є потреба у проведенні пошукових дій інтенсивнопримусового характеру; 2) наявність загрози зміни або знищення речей та документів; 3) безпосередня характеристика речей та документів що стосується наявності/відсутності інформації, яка містить охоронювану законом таємницю. Визначено етапи здійснення тимчасового доступу до речей та документів: підготовчий етап, етап отримання дозволу суду, судовий розгляд клопотання, безпосереднє виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей та документів. Обґрунтовано необхідність законодавчого визначення 4 строку розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів та доведена доцільність диференційованого підходу до його закріплення (за загальним правилом строк розгляду не повинен перевищувати семи днів з моменту надходження клопотання до суду, за наявності реальної загрози зміни або знищення речей і документів – розглядається невідкладно). Доведено, що визначення у рішенні слідчого судді, суду місця виконання ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів забезпечить належне застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, запропоновано доповнити ст. 164 КПК України відповідною вимогою. Доведено необхідність доповнення КПК України нормою, яка передбачатиме продовження процесуального строку дії ухвали слідчого судді, суду в межах строку досудового розслідування. Обґрунтовано, що двомісячний строк дії ухвали – це період, протягом якого можна виконувати ухвалу слідчого судді, суду про тимчасовий доступ, а не період зберігання вилучених речей чи документів. Встановлено, що кримінальна процесуальна форма тимчасового доступу до речей і документів не передбачає необхідності накладення арешту на майно, вилучене під час застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Registration Date

2024-06-25

popup.nrat_date

2024-06-25 / 2026-07-01