Registration Number
0824U002578, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
10-07-2024
popup.evolution
.
Title
Peculiarities of morphogenesis of the mandible and their applied significance
Author
Ihor S. Makarchuk,
popup.head Oleksandr V. Tsyhykalo
popup.opponent Oleksandr Y. Stepanenko
popup.opponent Vasiliy S. Pikaluk
popup.review Roman Bulyk
popup.review Andriy Bambuliak
popup.rada
Bukovinian State Medical University
Description
Багатофакторний регресійний аналіз кореляції морфометричних параметрів нижньої щелепи з віком плодів та лицевим індексом показав більш інтенсивне зростання її довжини у лептенів. Ширина нижньої щелепи більш прискорено зростає у еуренів та доліхокефалів, у той час як довжина її тіла більш прискорено зростає у лептенів і брахіокефалів, і має тенденцію до сповільнення зростання у доліхокефалів. Величина кута гілки нижньої щелепи впродовж плодового періоду залишається практично сталою і становить 135,7±1,4°, величина кута нижньої щелепи – 84,7±0,3°. В еурієнів і доліхокефалів гоніальний кут зростає впродовж плодового періоду, а у лептенів і брахіокефалів навпаки, зменшується, тоді як у мезенів і мезокефалів залишається майже незмінним.
З урахуванням топографо-анатомічних особливостей нижнього коміркового нерва на етапах постнатального періоду онтогенезу людини вважаємо доцільним виділити 4 його відділи: 1) позаканальний – від місця формування до входу в канал нижньої щелепи; 2) внутрішньоканальний – від отвору нижньої щелепи до підборідного отвору; 3) підборідний – після виходу з каналу нижньої щелепи; 4) різцевий – після відходження підборідної гілки. У людей другого періоду зрілого та літнього віку встановлена анатомічна мінливість макроскопічної будови і топографії нижнього коміркового нерва, яка проявлялася високим (4,0-11,0 мм) і низьким (22,0-33,0 мм) щодо овального отвору, рівнями його початку та формою (один чи два стовбури) відходження від нижньощелепного нерва. Найбільшу кількість нервових зв’язків з іншими гілками нижньощелепного нерва утворює поза канальний відділ нижнього коміркового нерва: з вушно-скроневим (53,7 %), з язиковим (9,26 %), з нервом присереднього крилоподібного м’яза (5,56 %) і з нервом бічного крилоподібного м’яза (3,7 %). Встановлено різний рівень відходження щелепно-під’язикового нерва від позаканального відділу нижнього коміркового нерва: високий (5,0-7,0 мм) і низький (27,0-31,0 мм). Анатомічна мінливість внутрішньоканального відділу нижнього коміркового нерва проявлялася варіантами будови: одиночний стовбур (79,6 %), два стовбури (20,4 %) і нижнє зубне сплетення (11,11 %).
У осіб другого періоду зрілого і літнього віку через 3 роки після бікортикальної трансплантації нижньої щелепи відзначається зростання відстані від підборідного отвору до язикової поверхні тіла нижньої щелепи з обох сторін та збільшення відстані від підборідного отвору до нижнього краю тіла нижньої щелепи зліва, тоді як відстань від останнього до верхнього краю коміркового відростка незначно зменшується, що відображає тривалий термін життя пацієнтів з беззубою щелепою. Порівняння відстані від підборідного отвору до верхнього краю коміркового відростка нижньої щелепи досліджуваних осіб з контрольною групою яскраво демонструє суттєву різницю цього морфометричного показника (54,25% від контролю справа і 53,01% від контролю зліва).
Ключові слова: нижня щелепа, кісткова тканина, нижній комірковий нерв, пренатальний розвиток, анатомічна мінливість, бікортикальна трансплантація, тривимірне реконструювання, математичне моделювання, плід.
Registration Date
2024-07-15
popup.nrat_date
2024-07-15 / 2026-07-01
