Registration Number
0824U002592, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
03-09-2024
popup.evolution
o
Title
The influence of symbiotic groups of fish of the Dnieper Reservoir and their physiological and biochemical parameters
Author
Viktoriya S. Sidorenko,
popup.head Oleh M. Marenkov
popup.opponent Iuliia K. Kutsokon
popup.opponent Natalija N. Matvienko
popup.review Tetyana M. Kolombar
popup.review Viktor V. Brygadyrenko
popup.rada
Oles Honchar Dnipro National University
Description
Гельмінтозні захворювання риб – актуальна проблема природних водойм України, оскільки в останні роки спостерігається тенденція поширення гельмінтів зі складними циклами розвитку. Гельмінтні інвазії шкодять здоров’ю риб, але при цьому гельмінти є важливою частиною водних екосистем, хоча при масовому розповсюдженню паразитарних хвороб провокується незадовільний стан водойм. Окрім того, деякі паразити можуть нести серйозну небезпеку і для людини.
У Дніпровському (Запорізькому) водосховищі серед плоских гельмінтів широко розповсюджений паразит Ligula intestinalis (Linnaeus, 1758). Найбільш сприятливими до лігульозньої інвазії є риби родин щукових (Esoxcidae) та сомових (Siluridae), але найбільш часто фіксуються випадки інвазії у представників коропових (Cyprinidae).
Серед представників класу Nematoda у Дніпровському (Запорізькому) водосховищі широкого розповсюдження за останні роки набув паразит Eustrongylides excisus (Jägerskiöld, 1909). Найчастіше дана нематода зустрічається у хижих риб – окунь звичайний, судак звичайний та щука звичайна, а також у деяких бичкових, зокрема у бичка-пісочника.
Вивчення гельмінтних хвороб та паразитофауни прісноводних риб у природних водоймах має важливе значення для попередження виникнення епізоотій. Не дивлячись на значну кількість робіт присвячених вивченню особливостей патогенезу лігульозу та еустронгілідозу залишається недостатньо вивченим вплив паразитів Ligula intestinalis та Eustrongylides excisus на фізіолого-біохімічні показники риб в умовах нижньої частини Дніпровського (Запорізького) водосховища.
Дослідження виконані у відповідності до норм біоетики (правил «Про гуманне ставлення до лабораторних тварин», «Загальних принципів експериментів на тваринах», «Положення про використання тварин у біомедичних експериментах»). У ході наукової роботи ми користувалися загальноприйнятими методами гідробіологічних, іхтіологічних, гістологічних, цитологічних, біохімічних, іхтіопатологічних досліджень. Для розрахунків та порівняння даних були використані статистичні методи.
В ході дослідження визначено, що екстенсивність зараження E. exicus складала більше 40%. В рибах спостерігали до 22 личинок. При цьому найбільша частка заражених особин була в судака звичайного (S. lucioperca).
В організмі щуки звичайної (E. lucius) спостерігали найменшу мінімальну кількість личинок E. excisus. При порівнянні інтенсивності інвазії виявлені достовірно значущі відмінності між щуками звичайними та іншими видами хижих видів риб. Окунь звичайний та судак звичайний мають схожі показники інтенсивності – 14,18 та 12,69 екз./рибу відповідно. В середньому
екстенсивність інвазії бичка-пісочника нематодою Eustrongylides еxcisиs становила 27,16±0,57. Інтенсивність інвазії найнижча зафіксована у 2022 році і становила 2,64±0,71. При цьому найбільша зафіксована кількість личинок нематоди Е. еxcisus в одній особині бичка-пісочника становить 5 екземплярів.
Під час розтину личинки E. excisus виявлені в черевній порожнині та на поверхні органів окунів звичайних, судаків звичайних, щук звичайних та бичків-пісочників. Нематоди зафіксовані у вільному стані так і капсульовано. У печінці та у м’язах виявили сполучнотканинні капсули, які містили личинок E. excisus. Діаметр капсул становив 5-5,5 мм. Такі ж сполучнотканинні капсули з нематодами виявлені у гонаді самки окуня звичайного. При локалізації в організмі хижих риб більш як 10 паразитів спостерігали значне ураженнях тканин – розриви, набряки та запалення.
Значні ураження печінки призводили до деформації поверхні даного органу. Дослідження показало, що кожний вид хижих риб має особливості розподілення нематод у організмі. У тілах окуня звичайного (P. fluviatilis) та судака звичайного (S. lucioperca) найменшу кількість нематод спостерігали в печінці. Найбільша інтенсивність ураження в органах судака звичайного (S. lucioperca) була в мускулатурі. У досліджених екземплярів щуки звичайної (E. lucius) нематода була виявлена тільки у черевній порожнині. Встановлено, що паразитарна інвазія спричинена нематодами Eustrongylides еxcisиs чинить комплексний глибокий патологічний вплив на тканини організму хазяїна про що свідчать механічні пошкодження тканин та органів, некрози та запальні процеси.
У заражених риб виявлено розпушеність м’язової тканини при чому добре помітні збільшення відстані між окремими волокнами. У заражених окунів звичайних відстань між м’язовими волокнами збільшилась на 23%, в порівняні із здоровими екземплярами. Аналогічна ситуація і в заражених екземплярів судаків звичайних – відстань між м’язовими волокнами зросла
на 14%.
Registration Date
2024-07-15
popup.nrat_date
2024-08-29 / 2026-07-01
