Search academic texts

Information × Registration Number 0824U003227, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 25-10-2024 popup.evolution o Title Jurisprudense of values by Karl Larenz Author Oleksandr Nastasiichuk, popup.head Oleksandr D. Maximyuk popup.opponent Oleh Omelchuk popup.opponent Viacheslav Blikhar popup.review Oksana V. Shcherbaniuk popup.review Oksana Bunchuk Description В дисертації йдеться про юриспруденцію оцінок (Wertungsjurisprudenz) як одну із традиційних методологічних течій, репрезентовану Карлом Ларенцом (1903–1993). Така юриспруденція при цьому вперше розуміється як аксіологічно-діалектична форма інтегративної теорії юридичної аргументації. Метою дослідження є подальший розвиток раціональності юриспруденції оцінок К. Ларенца (далі в анотації – юриспруденція оцінок). В процесі досягнення цієї мети, по-перше, традиційні методологічні течії (юриспруденція понять, юриспруденція інтересів, юриспруденція оцінок як така) зведені до спільного аргументативного знаменника; по-друге, експліковано те, як юриспруденція оцінок заповнює так звану прогалину раціональності, тобто дає відповіді на ті питання, які залишають відкритими інші традиційні методологічні течії; по-третє, показано, як аксіологічно-діалектична юриспруденція може бути трансформована в метадеонтологічно-інтегративну юриспруденцію в процесі аргументативної реконструкції юриспруденції оцінок. Відповідно у 1-му розділі дисертації, який називається «Головні методологічні течії: евалюативний дуалізм і аргументативний потенціал», послідовно проблематизовано і вирішено два питання: по-перше, про філософську і філософсько-правову основу дисертаційного дослідження взагалі та дослідження головних методологічних течій зокрема (питання про системний підхід і евалюативний дуалізм), по-друге, про визначення аргументативного потенціалу згаданих методологічних течій. В 2-му розділі – «Розвиток раціональності юриспруденції оцінок Карла Ларенца» – юриспруденція оцінок Карла Ларенца розглядається в аспекті еволюції її раціональності, при цьому за основу береться розрізнення імпліцитної раціональності як мінімального ступеня раціональності і експліцитної раціональності як максимального ступеня раціональності. Таке розрізнення дозволяє показати, що авторська юриспруденція оцінок К, Ларенца є імпліцитно-раціональною, причому такий вибір свідомо зроблений самим К. Ларенцом як неогегельянцем, в основі світогляду якого лежить так зване (гегелівське) «конкретно-загальне поняття». В 3-му розділі, який називається «Аргументативна реконструкція юриспруденції оцінок Карла Ларенца» викладається те, як заповнюється констатована вище прогалина раціональності юриспруденції оцінок у в.с. і у ш.с. в рамках інтегративної теорії юридичної аргументації. Основними висновками проведеного дослідження є положення про те, що інтегративна теорія юридичної аргументації – це евалюативна теорія, тобто теорія закритої і/або відкритої правової оцінки, яка включає або може включати в себе аналітичну і три види синтетичних юриспруденцій, а саме метадеонтологічну (дискурсивну), аксіологічну і антропологічну (телеологічну). Юриспруденція оцінок К. Ларенца in abstracto – це аксіологічно-діалектична форма інтегративної теорії юридичної аргументації, а in concreto – це одна із традиційних методологічних течій, розвинута К. Ларенцом та його учнями на основі ідей Гегеля, Р. Штамлера, Ю. Біндера, Г.-Г. Гадамера та ін., в центрі уваги якої перебуває питання про критерії і процес відкритого правового оцінювання. Registration Date 2024-10-15 popup.nrat_date 2024-10-15 Close