Search academic texts

Information × Registration Number 0824U003540, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 30-01-2025 popup.evolution . Title The endonasal endoscopic surgical treatment of craniopharingiomas in adult patients Author Andrii Chukov, popup.head Mykola O. Guk popup.opponent Andrij V. Smolanka popup.opponent Mykola Zorin popup.review Tetyana A. Malysheva popup.review Oleksandr Y. Glavatskyj Description В групу дослідження входило 69 дорослих пацієнтів, що проходили хірургічне лікування трансназальним ендоскопічним хірургічним доступом та мали гістологічно підтверджений діагноз краніофарингіома (КФ). Жінок в дослідженні було 42 (60,9%), чоловіків 27 (39,1%). Вік всіх пацієнтів складав 19–73 роки, жінок — 19–72 роки, чоловіків — 20–66 років. Середній вік всіх пацієнтів групи 46,7±14,5, жінок — 47,6±15,5 років, чоловіків — 45,1±12,6 років. Пацієнтам в межах передопераційного дообстеження виконувався повний комплекс нейровізуалізаційних досліджень. Динаміка ендокринної функції вивчалася на основі оглядів ендокринолога на різних етапах лікування і призначених гормональних обстежень. Динаміка зорової функції вивчалася на основі оглядів нейроофтальмолога в динаміці. Хірургічне лікування проводилося в плановому порядку. Для більшості (63 — 91,3% спостережень), що мали супрадіафрагмальне поширення КФ, виконано розширений трансназальний транстуберкулярний ендоскопічний доступ, для 6 пацієнтів, що мали інфрадіафрагмальне поширення пухлини – трансназальний селярний ендоскопічний. 52 (75,4%) пацієнтам проведене первинне хірургічне лікування, 17 (24,5%) — повторне. Гемітранспозицію гіпофіза виконано 6, повну транспозицію — 2 пацієнтам. Порівняння результатів хірургічного лікування проводилося між двома періодами дослідження: 2014-2018 та 2019-2021 роками. Тотальне видалення КФ досягнуто нами у 35 (50,7%) пацієнтів, субтотальне — у 22 (32,9%) пацієнтів, парціальне — у 9 (13%) пацієнтів, розширена біопсія — у 1 (1,5%), фенестрація кісти — ще в 1 (1,5%). У 1 (1,5%) хворого видалення не вдалося. Найрадикальнішим було видалення інфрадіафрагмальних КФ (4 (5,8%) випадків) та супрадіафрагмальних КФ (Kassam I‒III), яке супроводжувалося пересіченням стебла гіпофіза, як точки похідного росту пухлини (19 (27,5%) випадків). Основні ускладнення: післяопераційна назальна лікворея (ПНЛ) — 3 (13%) випадків, менінгіт — 10 (14,5%). У 7 із 9 пацієнтів із ПНЛ був менінгіт, 7 хворих із 10 із менінгітом мали ПНЛ. Інші ускладнення: гостра напружена пневмоцефалія (2 випадки, або 2,9%), електролітні порушення (45, або 65,2%), тяжка діенцефальна дисфункція (4, або 5,8%), генералізовані судомні напади — 3 (4,3%) пацієнти, у 1 з них у вигляді епілептичного статусу. Післяопераційна летальність становила 4,35% (3 випадки): в 1 випадку через менінгіт, у 2 — через тяжку діенцефальну дисфункцію. Динаміка зорової функції: поліпшення — у 36 пацієнтів (66,7% від усіх пацієнтів із порушеннями зору), без суттєвих змін — у 19 (35,2%), погіршення ‒ у 10 (18,5%), у 4 — транзиторно. Поглиблення гіпопітуїтаризму зареєстрували в 13 пацієнтів (32,5% від усіх пацієнтів із доопераційним гіпопітуїтаризмом), появу гіпопітуїтаризму — у 18 (26,1% від усіх пацієнтів). Появу нецукрового діабету в післяопераційний період зафіксували в 23 (33,3%) пацієнтів, у 7 — транзиторно. Якість життя оперованих пацієнтів оцінювалася за модифікованою шкалою визначення якості життя пацієнтів, оперованих з приводу пухлин хіазмально-селярної ділянки (за М.О. Гуком і співавт., 2017). Нами було детально вивчено гістоструктуру обох типів КФ, встановлено різний механізм утворення обох типів та встановлено особливості інвазійного поширення цих пухлин в оточуючі структури. Модифіковано і впроваджено робочу топографо-анатомічну класифікацією Kyiv Diencephalic Invasion Scale (KDIS) ступеню інвазії КФ в діенцефальну ділянку, що доповнює класифікацію за A.B. Kassam і співавторів 2008 у модифікації A.O. Jamshidi 2018. Ми запропонували включити до неї додаткову градацію (ІІІ стадії) інвазивності пухлини в гіпоталамічну ділянку. Катамнез склав від 2 до 116 місяців. Протягом періоду спостереження, випадки рецидивів виявлено у 9 (13%) пацієнтів. Радіологічне лікування проходили 10 пацієнтів, з них 3 проходило стереотаксичну гіпофракціоновану радіохірургію, 7 — радіотерапію. У 7 пацієнтів з 9 (77,8%), що проходили променеве лікування розвинулися діенцефальні порушення, переважно представлені ДО різного ступеню виразності, що потребували додаткового лікування ендокринолога. Один пацієнт помер через 9 міс після хірургічного лікування і 6 міс після променевої терапії відповідно на тлі наростання діенцефальної дисфункції. Безрецидивний період, в середньому, склав 101,8±4,4 місяців. Безрецидивний період при тотальному видаленні КФ становив 88±4,7 місяців. Безрецидивний період при субтотальному видаленні КФ становив 105,5±7,1 місяців. Безрецидивний період при парціальному видаленні КФ і фенестраціях пухлинної кісти становив 81,3±9,6 місяців. Таким чином ми довели ефективність застосування трансназального ендоскопічного доступу для хірургічного лікування краніофарингіом. Registration Date 2024-12-13 popup.nrat_date 2024-12-13 Close