Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003540, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-01-2025 Статус Захищена Назва роботи Трансназальне ендоскопічне хірургічне лікування краніофарингіом у дорослих пацієнтів Здобувач Чуков Андрій Андрійович, Керівник Гук Микола Олександрович Опонент Смоланка Андрій Володимирович Опонент Зорін Микола Олександрович Рецензент Малишева Тетяна Андріївна Рецензент Главацький Олександр Якович Опис В групу дослідження входило 69 дорослих пацієнтів, що проходили хірургічне лікування трансназальним ендоскопічним хірургічним доступом та мали гістологічно підтверджений діагноз краніофарингіома (КФ). Жінок в дослідженні було 42 (60,9%), чоловіків 27 (39,1%). Вік всіх пацієнтів складав 19–73 роки, жінок — 19–72 роки, чоловіків — 20–66 років. Середній вік всіх пацієнтів групи 46,7±14,5, жінок — 47,6±15,5 років, чоловіків — 45,1±12,6 років. Пацієнтам в межах передопераційного дообстеження виконувався повний комплекс нейровізуалізаційних досліджень. Динаміка ендокринної функції вивчалася на основі оглядів ендокринолога на різних етапах лікування і призначених гормональних обстежень. Динаміка зорової функції вивчалася на основі оглядів нейроофтальмолога в динаміці. Хірургічне лікування проводилося в плановому порядку. Для більшості (63 — 91,3% спостережень), що мали супрадіафрагмальне поширення КФ, виконано розширений трансназальний транстуберкулярний ендоскопічний доступ, для 6 пацієнтів, що мали інфрадіафрагмальне поширення пухлини – трансназальний селярний ендоскопічний. 52 (75,4%) пацієнтам проведене первинне хірургічне лікування, 17 (24,5%) — повторне. Гемітранспозицію гіпофіза виконано 6, повну транспозицію — 2 пацієнтам. Порівняння результатів хірургічного лікування проводилося між двома періодами дослідження: 2014-2018 та 2019-2021 роками. Тотальне видалення КФ досягнуто нами у 35 (50,7%) пацієнтів, субтотальне — у 22 (32,9%) пацієнтів, парціальне — у 9 (13%) пацієнтів, розширена біопсія — у 1 (1,5%), фенестрація кісти — ще в 1 (1,5%). У 1 (1,5%) хворого видалення не вдалося. Найрадикальнішим було видалення інфрадіафрагмальних КФ (4 (5,8%) випадків) та супрадіафрагмальних КФ (Kassam I‒III), яке супроводжувалося пересіченням стебла гіпофіза, як точки похідного росту пухлини (19 (27,5%) випадків). Основні ускладнення: післяопераційна назальна лікворея (ПНЛ) — 3 (13%) випадків, менінгіт — 10 (14,5%). У 7 із 9 пацієнтів із ПНЛ був менінгіт, 7 хворих із 10 із менінгітом мали ПНЛ. Інші ускладнення: гостра напружена пневмоцефалія (2 випадки, або 2,9%), електролітні порушення (45, або 65,2%), тяжка діенцефальна дисфункція (4, або 5,8%), генералізовані судомні напади — 3 (4,3%) пацієнти, у 1 з них у вигляді епілептичного статусу. Післяопераційна летальність становила 4,35% (3 випадки): в 1 випадку через менінгіт, у 2 — через тяжку діенцефальну дисфункцію. Динаміка зорової функції: поліпшення — у 36 пацієнтів (66,7% від усіх пацієнтів із порушеннями зору), без суттєвих змін — у 19 (35,2%), погіршення ‒ у 10 (18,5%), у 4 — транзиторно. Поглиблення гіпопітуїтаризму зареєстрували в 13 пацієнтів (32,5% від усіх пацієнтів із доопераційним гіпопітуїтаризмом), появу гіпопітуїтаризму — у 18 (26,1% від усіх пацієнтів). Появу нецукрового діабету в післяопераційний період зафіксували в 23 (33,3%) пацієнтів, у 7 — транзиторно. Якість життя оперованих пацієнтів оцінювалася за модифікованою шкалою визначення якості життя пацієнтів, оперованих з приводу пухлин хіазмально-селярної ділянки (за М.О. Гуком і співавт., 2017). Нами було детально вивчено гістоструктуру обох типів КФ, встановлено різний механізм утворення обох типів та встановлено особливості інвазійного поширення цих пухлин в оточуючі структури. Модифіковано і впроваджено робочу топографо-анатомічну класифікацією Kyiv Diencephalic Invasion Scale (KDIS) ступеню інвазії КФ в діенцефальну ділянку, що доповнює класифікацію за A.B. Kassam і співавторів 2008 у модифікації A.O. Jamshidi 2018. Ми запропонували включити до неї додаткову градацію (ІІІ стадії) інвазивності пухлини в гіпоталамічну ділянку. Катамнез склав від 2 до 116 місяців. Протягом періоду спостереження, випадки рецидивів виявлено у 9 (13%) пацієнтів. Радіологічне лікування проходили 10 пацієнтів, з них 3 проходило стереотаксичну гіпофракціоновану радіохірургію, 7 — радіотерапію. У 7 пацієнтів з 9 (77,8%), що проходили променеве лікування розвинулися діенцефальні порушення, переважно представлені ДО різного ступеню виразності, що потребували додаткового лікування ендокринолога. Один пацієнт помер через 9 міс після хірургічного лікування і 6 міс після променевої терапії відповідно на тлі наростання діенцефальної дисфункції. Безрецидивний період, в середньому, склав 101,8±4,4 місяців. Безрецидивний період при тотальному видаленні КФ становив 88±4,7 місяців. Безрецидивний період при субтотальному видаленні КФ становив 105,5±7,1 місяців. Безрецидивний період при парціальному видаленні КФ і фенестраціях пухлинної кісти становив 81,3±9,6 місяців. Таким чином ми довели ефективність застосування трансназального ендоскопічного доступу для хірургічного лікування краніофарингіом. Дата реєстрації 2024-12-13 Додано в НРАТ 2024-12-13 Закрити