Дисертація доктора філософії. Балан Ігор Георгійович. Особливості хірургічного лікування рецидивної пілонідальної кісти крижово-куприкової ділянки

Registration Number

0825U000869, PhD dissertation

Status

Доктор філософії

Date

07-02-2023

popup.evolution

.

Title

Features of Surgical Treatment of Pilonidal Cyst of the Sacrococcygeal Area

Author

IHOR BALAN,

popup.head YAROSLAV FELESHTYNSKYI
popup.opponent OLEKSANDR POIDA
popup.opponent ANDRII LAVRYK
popup.review Bohdan V. Sorokin
popup.review Volodymyr Vatamanіuk

popup.rada

Shupyk National Healthcare University of Ukraine

Description

Захворюваність на пілонідальні кісти крижово-куприкової ділянки, згідно даних більшості дослідників, складає майже 25 випадків на 100 000. Незважаючи на постійний пошук ефективних способів лікування цього захворювання результати залишаються незадовільними, а саме: висока частота рецидивів від 9,7%-33%, тривалий час загоєння післяопераційної рани, естетичні недоліки післяопераційної ділянки. Незадовільні результати частіше спостерігаються у пацієнтів молодого віку, які стають тимчасово непрацездатними на період лікування. Віковий діапазон найчастішого спостереження випадків захворювання складає від 15 до 30 років. Тривалість загоєння післяопераційної рани після висічення пілонідальної кісти в результаті її запалення складає 23-98 діб. Середня тривалість загоєння рани у випадку застосування марсупіалізації складає 59,3 діб, кюретажу від 21 до 72 днів. Основними причинами рецидивів пілонідальних кіст є інфікування післяопераційної рани, розвиток патологічної грануляційної тканини, наявність порожнин в рані, надмірне висічення тканин, значний натяг тканин при їх зшиванні. Окреслені причини потребують пошуку нових рішень, а саме розробки способу комплексного хірургічного лікування, який би забезпечував скорочення часу загоєння рани, естетичну повноцінність післяопераційного рубця, зменшення частоти виникнення рецидиву. Естетична якість післяопераційного рубця в літературі майже не розглядається, відсутні дані щодо порівняння способів хірургічного лікування стосовно довжини, площі післяопераційного рубця а також деформації міжсідничної ділянки, всі зусилля фахівців спрямовані на пошук найкращого способу, головним критерієм ефективності є зменшення імовірності виникнення рецидиву. Згідно статистичних даних співвідношення чоловічої та жіночої статі серед пацієнтів складає в середньому 4:1, тому психологічний комфорт пов'язаний з естетичними якостями післяопераційного рубця набуває важливого змісту. Це свідчить про те, що є актуальним необхідність пошуку більш ефективного способу хірургічного лікування з метою зменшення частоти рецидивів, попередження деформації міжсідничної складки та утворення помітного рубцевого дефекту тканин, враховуючи що майже 15 % пацієнті є жіночої статі та середній вік пацієнтів складає 25 років. Метою роботи є покращення результатів лікування рецидивних пілонідальних кіст шляхом вивчення причин їх виникнення, розробки та впровадження комплексного способу хірургічного лікування. Для вирішення поставленої мети були визначені наступні завдання: 1. Вивчити причини виникнення рецидивів пілонідальних кіст крижово-куприкової ділянки при використанні традиційних способів лікування 2. Дослідити морфологічні зміни тканин крижово-куприкової ділянки пілонідальною кістою при рецидивуванні 3. Визначити склад мікробіоти пілонідальних кіст крижовокуприкової ділянки 4. Обґрунтувати та розробити спосіб комплексного хірургічного лікування рецидивних пілонідальних кіст з використанням пенополіуретанового клею у поєднанні з антибактеріальною речовиною 5. Оцінити безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування рецидивних пілонідальних кіст з використанням розробленого способу та порівняти з традиційними способами. Об’єктом дослідження були рецидивні пілонідальні кісти крижовокуприкової ділянки. Предметом дослідження були способи лікування пілонідальних кіст, спосіб хірургічного лікування з використанням поліуретанового клею з антибактеріальною речовиною на основі сітчастого поліуретану, мікробіота пілонідальних кіст, морфологічні зміни тканин крижовокуприкової ділчнки при рецидивах пілонідальних кіст. Відповідно до визначених завдань використовували загальноклінічні, мікробіологічні, морфологічні, рентгенологічні, статистичні методи дослідження. Для отримання інформації щодо розмірів, локалізації пілонідальної кісти ми використовували ультразвукове дослідження в передопераційному періоді, а також фістулографію у пацієнтів з функціонуючим норицевим ходом для диференціальної діагностики з хронічним парапроктитом. Матеріалом було обстеження та хірургічне лікування 120 пацієнтів з рецидивом пілонідальної кісти крижово-куприкової ділянки. Вік пацієнтів від був 18 до 46 років, середній вік пацієнтів склав 27±1,2 років. В залежності від способу лікування пацієнти були розподілені на 2 групи. У першій групі (60 пацієнтів) хірургічне лікування проводилося за розробленим нами способом економної серединної резекції з накладанням двох рядів внутрішніх позаепідермальних швів у поєднанні з клейовою композицією на основі сітчастого поліуретану з антибактеріальним компонентом. У другій групі (60 пацієнтів) хірургічне лікування пілонідальних кіст виконувалось за традиційним способом серединної резекції з використанням вузлових швів нашкірної фіксації.

Registration Date

2025-03-14

popup.nrat_date

2025-03-14 / 2026-07-01