Search academic texts

Registration Number

0825U000973, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 222, Медицина

Date

popup.evolution

o

Title

Clinical and Microbiological Aspects of Infectious Complications and Optimization of Antibacterial Therapy in Blast Injury

Author

NAZARII BELEI,

popup.head Lesia V. Zhrzheblovska
popup.opponent Yurii L. Kuchyn
popup.opponent Dmytro V. Dmytriiev
popup.review Inna A. Kuchynska
popup.review Anton Volosovets

Description

У дисертаційному дослідженні вивчено клінічні та мікробіологічні аспекти інфекційних ускладнень, зокрема ранової інфекції та бактеріємії, у пацієнтіввійськовослужбовців після мінно-вибухової травми (МВТ), отриманої в ході бойових дій, пов’язаних із відбиттям російської агресії у період 2022-2024 років. Встановлено мікробіологічний пейзаж та профілі резистентності збудників ранової інфекції та бактеріємії у пацієнтів після МВТ. Визначено особливості проведення антибактеріальної (а/б) терапії таким пацієнтам та встановлено вплив на а/б терапію різних чинників. Крім того, розрахована вартість препаратів для а/б терапії поранених військових з інфекційними ускладненнями. Дослідження мало ретроспективний обсерваційний характер. Із 1593 пацієнтів-військовослужбовців, які перебували на стаціонарному лікуванні у КЛ “Феофанія” з 24 лютого 2022 по 14 березня 2024, критеріям включення відповідало 448 пацієнтів-військовослужбовців, які мали інфекційні ускладнення/підозру на них після бойової мінно-вибухової травми. У цієї когорти окремо аналізувались ранова інфекція та бактеріємія, а також призначена а/б терапія. У ході роботи було опрацьовано робочі журнали мікробіологічних досліджень (форма 253/о) хірургічних хворих та досліджень крові на стерильність, дані аналізів визначення чутливості ізолятів до а/б засобів (форма 254/о), картки стаціонарного хворого (форма 003/о), виписні епікризи із закладів, де пацієнт перебував на попередніх етапах евакуації (форма 027/о), 3 листки лікарських призначень (форма 003-4/о) та первинні медичні карти (форма 100). Середній вік пацієнтів склав 36,8 років (СВ 9,4), 99,8% були чоловіками. Сумарно пацієнтами було проведено 32 196 пацієнто-днів, з них у ВІТ – 2836. Медіана тривалості госпіталізації складала 61 день (МКД 36,75-88,25), а тривалості перебування у ВІТ – 6 днів (МКД 3-14). Медіана часу від поранення до госпіталізації у заклад склала 5 днів (МКД 3-8). 418 пацієнтів було виписано, 30 хворих померли, загальна смертність склала 6,7%. Визначеній когорті пацієнтів було проведено 1486 бактеріологічних досліджень рани та 313 досліджень крові на стерильність. Було отримано 1812 і 318 ізолятів/результатів досліджень рани та крові відповідно. В середньому на 1 пацієнта припадало 3,13±0,16 (діапазон 1-31) посіви з рани серед тих, кому проводили такі дослідження. Для досліджень крові такий показник становив 1,73 (діапазон від 1 до 10). Було встановлено, що серед бактеріальних ізолятів, виділених в результатів досліджень ранової інфекції, домінували грам-негативні збудники – 82,46% (95% ДІ 80,57% – 84,36%), а грам-позитивні складали 17,54% (95% ДІ 15,64% – 19,43%) (p<0,001). Аналіз варіативності (ANOVA) не показав сезонності у частці збудників при класифікації за Грамом (F=2,13, p=0,16). У рановому матеріалі протягом періоду дослідження було виявлено 37 видів мікроорганізмів – 14 грам-позитивних, 17 грам-негативних та 6 грибків. Мікробіологічний пейзаж збудників, виявлених у бактеріологічних дослідженнях з рани (n=1812) показав, що найбільш поширеними ізолятами є K.pneumoniae – 23,23% (95% ДІ 21,29% – 25,18%), A.baumannii – 21,80% (95% ДІ 19,90% – 23,70%) та P.aeruginosa – 13,30% (95% ДІ 11,74% – 14,86%). Також поширеними були Enterococcus spp. (Ent.faecalis, Ent.faecium та Ent.caseliflavus) – сумарна їх частка склала 5,46% (95% ДІ 4,42% – 6,51%). Також вагомими складовими мікробіологічного пейзажу були E.coli – 4,08% (95% ДІ 3,17% – 5,00%), Enterobacter spp. (Ent.cloacae) – 2,92% (95% ДІ 2,15% – 3,70%) та види Staphylococcus – S.epidermidis – 2,92% (2,15% – 3,70%), S.aureus – 4 2,76% (95% ДІ 2,01% – 3,51%) та S.haemolyticus – 2,21% (95% ДІ 1,53% – 2,88%). Частка у понад 2% з урахуванням 95% довірчого інтервалу спостерігалася у Pr.mirabilis – 2,15% (1,48% – 2,82%). Частка інших збудників була нижче 2%. Частка досліджень без росту склала 12,36% (95% ДІ 10,85% – 13,88%). Підтверджено полімікробний характер ранових інфекцій. Із усіх позитивних посівів з рани (n=946), ріст 1 мікроорганізму спостерігався у 50,85% посівах (95% ДІ 47,66% – 54,03%), 2 збудники виявлялися у 31,33% (95% ДІ 31,33% – 37,38%), 3 ізоляти показали ріст у 11,42% (95% ДІ 9,39% – 13,44%), 4 ізоляти – 2,85% (95% ДІ 1,79% – 3,92%), 5 ізолятів – 0,53% (95% ДІ 0,07% – 0,99%). При цьому 71,56% (95% ДІ 68,69% – 74,44%) всіх посівів з рани були комбінаціями чи моноізолятами грам-негативних збудників, комбінації грамнегативних та грам-позитивних збудників спостерігалися у 14,16% (95% ДІ 11,94% – 16,39%). Комбінації чи моноізоляти грам-позитивних збудників зустрічалися у 10,36% (95% ДІ 8,42% – 12,30%) бактеріологічних досліджень. Комбінації із залученням грибкових патогенів сумарно склали 3,91% (95% ДІ 2,67% – 5,15%) усіх посівів.

popup.nrat_date

2025-03-24