Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U000973, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Клініко-мікробіологічні аспекти інфекційних ускладнень та оптимізація антибактеріальної терапії при мінно-вибуховій травмі

Здобувач

Белей Назарій Андрійович,

Керівник Згржебловська Леся Володимирівна
Опонент Кучин Юрій Леонідович
Опонент Дмитрієв Дмитро Валерійович
Рецензент Кучинська Інна Анатоліївна
Рецензент Волосовець Антон Олександрович

Опис

У дисертаційному дослідженні вивчено клінічні та мікробіологічні аспекти інфекційних ускладнень, зокрема ранової інфекції та бактеріємії, у пацієнтіввійськовослужбовців після мінно-вибухової травми (МВТ), отриманої в ході бойових дій, пов’язаних із відбиттям російської агресії у період 2022-2024 років. Встановлено мікробіологічний пейзаж та профілі резистентності збудників ранової інфекції та бактеріємії у пацієнтів після МВТ. Визначено особливості проведення антибактеріальної (а/б) терапії таким пацієнтам та встановлено вплив на а/б терапію різних чинників. Крім того, розрахована вартість препаратів для а/б терапії поранених військових з інфекційними ускладненнями. Дослідження мало ретроспективний обсерваційний характер. Із 1593 пацієнтів-військовослужбовців, які перебували на стаціонарному лікуванні у КЛ “Феофанія” з 24 лютого 2022 по 14 березня 2024, критеріям включення відповідало 448 пацієнтів-військовослужбовців, які мали інфекційні ускладнення/підозру на них після бойової мінно-вибухової травми. У цієї когорти окремо аналізувались ранова інфекція та бактеріємія, а також призначена а/б терапія. У ході роботи було опрацьовано робочі журнали мікробіологічних досліджень (форма 253/о) хірургічних хворих та досліджень крові на стерильність, дані аналізів визначення чутливості ізолятів до а/б засобів (форма 254/о), картки стаціонарного хворого (форма 003/о), виписні епікризи із закладів, де пацієнт перебував на попередніх етапах евакуації (форма 027/о), 3 листки лікарських призначень (форма 003-4/о) та первинні медичні карти (форма 100). Середній вік пацієнтів склав 36,8 років (СВ 9,4), 99,8% були чоловіками. Сумарно пацієнтами було проведено 32 196 пацієнто-днів, з них у ВІТ – 2836. Медіана тривалості госпіталізації складала 61 день (МКД 36,75-88,25), а тривалості перебування у ВІТ – 6 днів (МКД 3-14). Медіана часу від поранення до госпіталізації у заклад склала 5 днів (МКД 3-8). 418 пацієнтів було виписано, 30 хворих померли, загальна смертність склала 6,7%. Визначеній когорті пацієнтів було проведено 1486 бактеріологічних досліджень рани та 313 досліджень крові на стерильність. Було отримано 1812 і 318 ізолятів/результатів досліджень рани та крові відповідно. В середньому на 1 пацієнта припадало 3,13±0,16 (діапазон 1-31) посіви з рани серед тих, кому проводили такі дослідження. Для досліджень крові такий показник становив 1,73 (діапазон від 1 до 10). Було встановлено, що серед бактеріальних ізолятів, виділених в результатів досліджень ранової інфекції, домінували грам-негативні збудники – 82,46% (95% ДІ 80,57% – 84,36%), а грам-позитивні складали 17,54% (95% ДІ 15,64% – 19,43%) (p<0,001). Аналіз варіативності (ANOVA) не показав сезонності у частці збудників при класифікації за Грамом (F=2,13, p=0,16). У рановому матеріалі протягом періоду дослідження було виявлено 37 видів мікроорганізмів – 14 грам-позитивних, 17 грам-негативних та 6 грибків. Мікробіологічний пейзаж збудників, виявлених у бактеріологічних дослідженнях з рани (n=1812) показав, що найбільш поширеними ізолятами є K.pneumoniae – 23,23% (95% ДІ 21,29% – 25,18%), A.baumannii – 21,80% (95% ДІ 19,90% – 23,70%) та P.aeruginosa – 13,30% (95% ДІ 11,74% – 14,86%). Також поширеними були Enterococcus spp. (Ent.faecalis, Ent.faecium та Ent.caseliflavus) – сумарна їх частка склала 5,46% (95% ДІ 4,42% – 6,51%). Також вагомими складовими мікробіологічного пейзажу були E.coli – 4,08% (95% ДІ 3,17% – 5,00%), Enterobacter spp. (Ent.cloacae) – 2,92% (95% ДІ 2,15% – 3,70%) та види Staphylococcus – S.epidermidis – 2,92% (2,15% – 3,70%), S.aureus – 4 2,76% (95% ДІ 2,01% – 3,51%) та S.haemolyticus – 2,21% (95% ДІ 1,53% – 2,88%). Частка у понад 2% з урахуванням 95% довірчого інтервалу спостерігалася у Pr.mirabilis – 2,15% (1,48% – 2,82%). Частка інших збудників була нижче 2%. Частка досліджень без росту склала 12,36% (95% ДІ 10,85% – 13,88%). Підтверджено полімікробний характер ранових інфекцій. Із усіх позитивних посівів з рани (n=946), ріст 1 мікроорганізму спостерігався у 50,85% посівах (95% ДІ 47,66% – 54,03%), 2 збудники виявлялися у 31,33% (95% ДІ 31,33% – 37,38%), 3 ізоляти показали ріст у 11,42% (95% ДІ 9,39% – 13,44%), 4 ізоляти – 2,85% (95% ДІ 1,79% – 3,92%), 5 ізолятів – 0,53% (95% ДІ 0,07% – 0,99%). При цьому 71,56% (95% ДІ 68,69% – 74,44%) всіх посівів з рани були комбінаціями чи моноізолятами грам-негативних збудників, комбінації грамнегативних та грам-позитивних збудників спостерігалися у 14,16% (95% ДІ 11,94% – 16,39%). Комбінації чи моноізоляти грам-позитивних збудників зустрічалися у 10,36% (95% ДІ 8,42% – 12,30%) бактеріологічних досліджень. Комбінації із залученням грибкових патогенів сумарно склали 3,91% (95% ДІ 2,67% – 5,15%) усіх посівів.

Додано в НРАТ

2025-03-24