Search academic texts

Registration Number

0825U001048, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 222, Медицина

Date

19-05-2025

popup.evolution

o

Title

Recurrent respiratory diseases in the younger school age children: clinical manifestation, morphofunctional confirmation, ways of correction

Author

Oksana M. Berezovska,

popup.head Olesia M. Horlenko
popup.opponent Olena K. Koloskova
popup.opponent Oleksandr Y. Abaturov
popup.review Olga I. Lemko
popup.review Mariana V. Rostoka-Reznikova

Description

Дисертаційна робота присвячена дослідженню клініко-епідеміологічної характеристики та факторів ризику рекурентних респіраторних захворювань у дітей, вітамінно-мінерального забезпечення дитячого організму, характеристики імунної відповіді, морфофункціональних змін респіраторного тракту, з наступною корекцією. Було проведено клініко-лабораторне та морфофункціональне дослідження серед дітей (віком 7,48±0,68 року) з рекурентними респіраторними захворюваннями, з частотою епізодів більше 6 протягом року. Доведено, що найбільш вагомими негативними впливами відзначалися наступні фактори зовнішнього середовища, а саме: куріння в сім’ї (37,29%); наявність домашніх тварин у помешканні (59,78%); відсутність споживання вітаміну D3 (59,32%); низький рівень фізичної активності (29,66%); раннє завершення грудного вигодовування, зокрема у 18,64% випадків до тримісячного віку; нераціональне призначення антибіотикотерапії до дворічного віку (60,17%), зокрема у 21,19% дітей антибіотик призначався у віці до шести місяців. Доповнено сучасні погляди на роль вітамінно-мінерального забезпечення, а саме, виявлено зниження рівня вітамінів D3, C та ціанокобаламіну за межі референтних величин. Значення фолієвої кислоти перебували в межах референтних значень, але були вдвічі нижчими порівняно з рівнем дітей контрольної групи. Після проведеного лікування спостерігалося підвищення рівнів вітамінів, зокрема вітаміну D3 (у 1,3 та 1,2 раза), вітаміну C (у 1,8 та 1,6 раза), фолієвої кислоти (у 2,1 та 1,5 раза), ціанокобаламіну (у 1,6 та 1,3 раза) відповідно в групах. Нижче межі референтних значень в обох групах спостерігалися рівні кальцію, як загального (2,14±0,04 мкмоль/л, р<0,01), так і іонізованого (1,15±0,01 ммоль/л, р<0,01). На нижній межі референтних значень спостерігалися достовірні відмінності рівнів цинку (47,27±3,46 мкг/дл, р<0,01) та міді (11,05±1,53 мкмоль/л, р<0,01). Досліджувані показники метаболізму заліза варіювали в межах референтних значень із незначними відхиленнями та достовірними відмінностями порівняно з даними контрольної групи. Спостерігалася позитивна динаміка за всіма параметрами метаболізму заліза в групі дітей з оптимізованою терапією, окрім показника сатурації трансферину. При дослідженні субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові рівень Т-хелперів/Т-індукторів (CD4+CD8-) знаходився в межах референтних значень, але з тенденцією до нижньої межі, на противагу рівню Т-супресорів/цитотоксичних клітин (CD4-CD8+), які мали тенденцію до верхньої межі референтних значень. Спостерігалося зниження рівня імунорегуляторного індексу в обох групах нижче межі референтних значень (0,60±0,05 та 0,59±0,08). Рівні ЦІК великих, середніх і дрібних розмірів варіювали в межах референтних величин, але з тенденцією до верхньої межі, особливо рівень дрібних ЦІК (152,56±5,34 та 153,04±2,89 опт. од.). Згідно з динамічним спостереженням за імунологічним станом, показник імунорегуляторного індексу (CD4+CD8-/CD4-CD8+) досяг нижнього рівня референтних значень тільки в дітей із групи оптимізованого лікування. Дослідження субпопуляцій Т-лімфоцитів підтвердило вищу ефективність у групі з оптимізованою терапією (р<0,01) за рівнями Т-лімфоцитів (CD3+CD19-) та Т-хелперів/Т-індукторів (CD4+CD8-), на відміну від рівня Т-супресорів/цитотоксичних клітин (CD4-CD8+). Проведене спірометричне дослідження демонструвало cтатистично значущі результати за всіма показниками у дітей групи з оптимізованим лікуванням, що свідчить про дієвість проведеної терапії. Розроблено математичні моделі отриманих даних на основі статистично значущих показників, які дають змогу прогнозувати динаміку залежної змінної, зокрема: вітаміну D3, вітаміну С, феритину, Se, Mg, Т-лімфоцитів; В-лімфоцитів. Рекомендується розроблена схема оптимізованої терапії з додаванням до стандартного лікування препаратів вітамінно-мінерального комплексу (аскорбінова кислота – 125 мг, вітамін D3 – 1000 МО, цинк – 10 мг, міді L-аспарагінат – 1,5 мг, заліза фумарат – 1,5 мг, вітамін В9 – 100 мкг). Рекомендовано застосовувати математичні розрахунки для оцінки ризику розвитку патологічних станів, зокрема шансів ймовірності: зниження рівня вітаміну С ≤ 5 мг/л, концентрації Zn ≤ 46 мкг/дл, значення імунорегуляторного індексу ≤ 0,60, збільшення випадків ГРВІ протягом року ≥ 6 разів. Ключові слова: рекурентні гострі респіраторні захворювання, гострі респіраторні захворювання, перебіг, клініко-лабораторне обстеження, вітамінно-мінеральний гомеостаз, імунологічний статус, морфофункціональне дослідження, лікування, діти.

popup.nrat_date

2025-03-28