Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001048, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-05-2025 Статус Захищена Назва роботи Рекурентні респіраторні захворювання у дітей молодшого шкільного віку: клінічна маніфестація, морфофункціональне підтвердження, шляхи корекції Здобувач Березовська Оксана Миколаївна, Керівник Горленко Олеся Михайлівна Опонент Колоскова Олена Костянтинівна Опонент Абатуров Олександр Євгенович Рецензент Лемко Ольга Іванівна Рецензент Ростока-Резнікова Мар'яна Василівна Опис Дисертаційна робота присвячена дослідженню клініко-епідеміологічної характеристики та факторів ризику рекурентних респіраторних захворювань у дітей, вітамінно-мінерального забезпечення дитячого організму, характеристики імунної відповіді, морфофункціональних змін респіраторного тракту, з наступною корекцією. Було проведено клініко-лабораторне та морфофункціональне дослідження серед дітей (віком 7,48±0,68 року) з рекурентними респіраторними захворюваннями, з частотою епізодів більше 6 протягом року. Доведено, що найбільш вагомими негативними впливами відзначалися наступні фактори зовнішнього середовища, а саме: куріння в сім’ї (37,29%); наявність домашніх тварин у помешканні (59,78%); відсутність споживання вітаміну D3 (59,32%); низький рівень фізичної активності (29,66%); раннє завершення грудного вигодовування, зокрема у 18,64% випадків до тримісячного віку; нераціональне призначення антибіотикотерапії до дворічного віку (60,17%), зокрема у 21,19% дітей антибіотик призначався у віці до шести місяців. Доповнено сучасні погляди на роль вітамінно-мінерального забезпечення, а саме, виявлено зниження рівня вітамінів D3, C та ціанокобаламіну за межі референтних величин. Значення фолієвої кислоти перебували в межах референтних значень, але були вдвічі нижчими порівняно з рівнем дітей контрольної групи. Після проведеного лікування спостерігалося підвищення рівнів вітамінів, зокрема вітаміну D3 (у 1,3 та 1,2 раза), вітаміну C (у 1,8 та 1,6 раза), фолієвої кислоти (у 2,1 та 1,5 раза), ціанокобаламіну (у 1,6 та 1,3 раза) відповідно в групах. Нижче межі референтних значень в обох групах спостерігалися рівні кальцію, як загального (2,14±0,04 мкмоль/л, р<0,01), так і іонізованого (1,15±0,01 ммоль/л, р<0,01). На нижній межі референтних значень спостерігалися достовірні відмінності рівнів цинку (47,27±3,46 мкг/дл, р<0,01) та міді (11,05±1,53 мкмоль/л, р<0,01). Досліджувані показники метаболізму заліза варіювали в межах референтних значень із незначними відхиленнями та достовірними відмінностями порівняно з даними контрольної групи. Спостерігалася позитивна динаміка за всіма параметрами метаболізму заліза в групі дітей з оптимізованою терапією, окрім показника сатурації трансферину. При дослідженні субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові рівень Т-хелперів/Т-індукторів (CD4+CD8-) знаходився в межах референтних значень, але з тенденцією до нижньої межі, на противагу рівню Т-супресорів/цитотоксичних клітин (CD4-CD8+), які мали тенденцію до верхньої межі референтних значень. Спостерігалося зниження рівня імунорегуляторного індексу в обох групах нижче межі референтних значень (0,60±0,05 та 0,59±0,08). Рівні ЦІК великих, середніх і дрібних розмірів варіювали в межах референтних величин, але з тенденцією до верхньої межі, особливо рівень дрібних ЦІК (152,56±5,34 та 153,04±2,89 опт. од.). Згідно з динамічним спостереженням за імунологічним станом, показник імунорегуляторного індексу (CD4+CD8-/CD4-CD8+) досяг нижнього рівня референтних значень тільки в дітей із групи оптимізованого лікування. Дослідження субпопуляцій Т-лімфоцитів підтвердило вищу ефективність у групі з оптимізованою терапією (р<0,01) за рівнями Т-лімфоцитів (CD3+CD19-) та Т-хелперів/Т-індукторів (CD4+CD8-), на відміну від рівня Т-супресорів/цитотоксичних клітин (CD4-CD8+). Проведене спірометричне дослідження демонструвало cтатистично значущі результати за всіма показниками у дітей групи з оптимізованим лікуванням, що свідчить про дієвість проведеної терапії. Розроблено математичні моделі отриманих даних на основі статистично значущих показників, які дають змогу прогнозувати динаміку залежної змінної, зокрема: вітаміну D3, вітаміну С, феритину, Se, Mg, Т-лімфоцитів; В-лімфоцитів. Рекомендується розроблена схема оптимізованої терапії з додаванням до стандартного лікування препаратів вітамінно-мінерального комплексу (аскорбінова кислота – 125 мг, вітамін D3 – 1000 МО, цинк – 10 мг, міді L-аспарагінат – 1,5 мг, заліза фумарат – 1,5 мг, вітамін В9 – 100 мкг). Рекомендовано застосовувати математичні розрахунки для оцінки ризику розвитку патологічних станів, зокрема шансів ймовірності: зниження рівня вітаміну С ≤ 5 мг/л, концентрації Zn ≤ 46 мкг/дл, значення імунорегуляторного індексу ≤ 0,60, збільшення випадків ГРВІ протягом року ≥ 6 разів. Ключові слова: рекурентні гострі респіраторні захворювання, гострі респіраторні захворювання, перебіг, клініко-лабораторне обстеження, вітамінно-мінеральний гомеостаз, імунологічний статус, морфофункціональне дослідження, лікування, діти. Дата реєстрації 2025-03-28 Додано в НРАТ 2025-03-28 Закрити