Search academic texts

Registration Number

0825U001050, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 025, Музичне мистецтво

Date

23-12-2024

popup.evolution

o

Title

Fundamentals of universalism in the performing art concert trumpet player.

Author

Oleg Y. Kontsevych,

popup.head Andrii Y. Karpiak
popup.opponent Zinoviy P. Burkackiy
popup.opponent Petro F. Krul
popup.review Zoryana M. Lastovetska-Solanska
popup.review Myroslava A. Zhyshkovych

Description

Дисертаційна праця присвячена всебічному дослідженню феномена універсалізму у трубному виконавському мистецтві. Висвітлено засади універсалізму в сучасній виконавській трубній практиці, а також паростки його формування впродовж історії виконавства. Встановлено, що факторами формування універсалізму слугували: ̶ набуття композиторських, диригентських, мультиінструментальних навичок, які сприяли становленню загальних рис універсальності музиканта; ̶ модернізація конструкції інструментів та вміння трубачів виконувати на них музичні твори, серед переліку інструментів: натуральні труби, кулісні труби, клапанні, інвенсійні, вентильні, помпові, чвертьтонові, електронні, препаровані, флюгельгорни, піколо та ін.; ̶ ґрунтовне ознайомлення спеціалістів із методичними трактатами, що охоплювали інструкції гри на різних видах труб, різноманітні виконавські принципи трубних шкіл: італійської – Ч. Бендінеллі, Дж. Фантіні, Дж. Аральді, Дж. Форабоскі, французької – М. Мерсенна, Х. Леграма, А. Гобера, Фр. Доверне, А. Брулона, німецької – М. Преторіуса, Д. Шпеера, Й. Альтенбурга, австрійської – Й. Кунерта, А. Немеца, англійської – Дж. Нортона,Т. Харпера, американської – Е. Паудерта, Г. Кларка, Г. Джеймса та ін; ̶ володіння різними виконавськими техніками: кларіно, розширеними техніками – мікрохроматики, мультифонного звукоутворення, традиційними та нетрадиційними виконавськими прийомами, дублювання, імпровізації, артикуляції, видозмін тембру та інтонації, академічною та джазовою технікою гри з сурдиною та ін. від моменту їх появи та впровадження у виконавську трубну практику; ̶ вдосконалення трубачами різнобічних виконавських здатностей шляхом застосування спеціального устаткування: форбеї, примітивних імітативних інструментів, сурдин, фіксуючих механічних пристроїв, вимірювального приладдя сили звучання інструмента, використання в тренувальних цілях інших видів труб, наприклад натуральної; ̶ опанування трубної специфіки джазового мистецтва й осягнення нових музичних стилів, їх різноманітних сплавів; ̶ виконавський досвід трубачів у академічних та естрадно-джазових музичних колективах; ̶ здатність трубачів адаптовуватися до умов виконання широкого спектра різностильового репертуару. Явище універсальності розглянуто не лише як надзвичайно важливу компетентність трубача на сьогодні в різноманітній фаховій, загальномистецькій виконавській практиці, а й як необхідну обізнаність в основоцентричних виконавських різнобічних здатностях, що формує широку ерудицію фахівця та різновекторність фаху. Зважаючи на високий рівень розвитку трубного виконавського мистецтва у ХХІ ст., затребуваність участі трубачів-оркестрантів у різностильових колективах, висвітлюється проблема вузької спеціалізації фахівців, а також пропонуються актуальні ідеї для її вирішення, що сприятимуть набуттю трубачами універсальності, розширенню виконавських здатностей та вихованню фаху широкого профілю. Дану потребу виявлено у зв’язку із сучасними вимогами пристосування трубачів до умов виконання не тільки ансамблевого або оркестрового, а й сольного різностильового репертуару. З появою джазового виконавського мистецтва та паралельним розвитком академічного напрямку впродовж ХХ–ХХІ століть палітра різностильового репертуару значно збагатилася, що, безумовно, визначило незвично складні вимоги до праці трубачів. У дослідженні визначних постатей виконавців-трубачів було виокремлено спеціалістів, які володіли академічною та естрадно-джазовою специфікою гри, успішно поєднуючи у практиці виконавські принципи двох контрастних методик, демонструючи свої унікальні здатності виконавської універсальності. Аналіз секретів виконавської майстерності артистів дозволив виявити перелік важливих універсальних навичок, корисних для сучасного трубача. У зв’язку із значною кількістю академічних і джазових виконавських прийомів та їх різним трактуванням у світі вперше з врахуванням індивідуальних особливостей їх конструкцій було класифіковано естрадно- джазові зразки та віднесено до традиційних виконавських прийомів, що дозволить сучасним трубачам краще зрозуміти їх виконавську природу. Вагомою проблемою виявилася контраверсійність методологічних принципів трубної академічної та естрадно-джазової практик. Відтак, пріоритетним напрямом у дослідженні постало розкриття засад універсального виконавського мистецтва, осягнення яких дозволить сучасним трубачам опанувати та поєднати різновекторні академічні та естрадно-джазові тонкощі виконавської специфіки. Таким чином, академічне й естрадно-джазове трубне виконавське мистецтво в даній роботі було обрано об’єктом дослідження, а універсальні виконавські здатності трубача – предметом дослідження. Метою дисертації є розкриття нової виконавсько-методологічної концепції, яка дозволить трубачам комплексно оволодіти академічною та естрадно-джазовою виконавською майстерністю, а також розширить різнобічні навички артиста, сприяючи його виконавському універсалізму.

popup.nrat_date

2025-03-28