Registration Number
0825U001779, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
27-06-2025
popup.evolution
o
Title
Information resources of public libraries of Ukraine in conditions of digitization
Author
Yevhenii Chumak,
popup.head Vladyslav Kasyan
popup.opponent Oksana Klymenko
popup.opponent Nataliia Kunanets
popup.review Yurii Horban
popup.review Liudmyla Prokopenko
popup.rada
Kiev National University of Arts and Culture
Description
Дисертацію присвячено дослідженню інформаційних ресурсів публічних бібліотек України в умовах цифровізації.
Досягнення поставленої мети визначило вирішення таких завдань: розкрити стан наукового розроблення проблеми та джерельну базу дослідження; визначити сутність і зміст поняття «бібліотечно-інформаційний ресурс в умовах цифровізації»; виявити сучасні тенденції формування національного інформаційного простору; з’ясувати місце інформаційно-комунікаційних технологій в організації ресурсів публічними бібліотеками України; проаналізувати публічну бібліотеку України як мультифункціональний центр громади; визначити пріоритетні напрями удосконалення інформаційних ресурсів публічних бібліотек в умовах цифровізації. Об’єктом дослідження є інформаційні ресурси публічних бібліотек України, предметом – особливості формування інформаційних ресурсів публічних бібліотек України в умовах цифровізації.
Проаналізовано стан наукового розроблення теми щодо діяльності бібліотек України в умовах інформатизації та цифровізації, представлено систематизовану джерельну базу еволюції уявлень про сформовані інформаційні ресурси публічними бібліотеками України, теоретико-методологічні засади та уточнено поняттєво-категорійний апарат дисертації.
Встановлено, що питання розбудови українського інформаційного середовища, електронних ресурсів та їхнього місця у системі комунікацій постійно перебуває у полі зору фахівців Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Також важливим джерелом дослідження стали вебсайти національних, державних, обласних універсальних наукових бібліотек України, центральних бібліотек централізованих бібліотечних систем тощо.
Під поняттям «бібліотечно-інформаційний ресурс в умовах цифровізації» ми розуміємо організований комплекс джерел інформації та інформаційних послуг, які публічні бібліотеки надають своїм користувачам в електронній формі. Складниками бібліотечно-інформаційного ресурсу є власний оцифрований фонд бібліотеки, що виступає головною частиною, а також віддалені джерела інформації та дистанційні послуги, які надає книгозбірня своїм користувачам. Провідною метою інтеграції бібліотечно-інформаційних ресурсів є забезпечення рівного доступу до інформації для всіх користувачів, незалежно від їхнього статусу, місця перебування, у будь-який час 24/7. Ця ідея реалізується українськими публічними бібліотеками на таких рівнях: організаційно-технологічному, фізичному, логічному, просторовому.
Для розв’язання поставлених завдань на різних етапах дослідження було використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема аналізу і синтезу, індукції і дедукції, термінологічний, порівняння, опису, компаративний, соціологічний. Серед принципів методології пізнання, на яких базується дослідження, встановлено принципи єдності теорії і практики, визначеності, конкретності, підпорядкованості, розвитку та об’єктивності.
Доведено, що запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у діяльність публічних бібліотек призвело до вирішення внутрішніх технологічних завдань, створення клієнтоорієнтованих та сервісних технологій обслуговування, генерації власних інформаційних продуктів і послуг, забезпечення доступу до ліцензійних ресурсів. Все це стало можливим із широким впровадженням технічних засобів і програмних технологій. Встановлено, що до перспективних сучасних технологій, які визначають перспективи розвитку засобів інформаційно-комунікаційного забезпечення, фахівці відносять мобільні технології, цифрові ресурси, штучний інтелект, сенсорні інтерфейси, візуалізацію даних.
Визначено, що діяльність публічних бібліотек у межах корпоративних проєктів є найпродуктивнішою на цьому етапі для формування і використання спільних інформаційних ресурсів із метою якнайповнішого задоволення соціальних, культурних, наукових, пізнавальних тощо потреб користувачів, а також раціонального використання трудових і матеріальних ресурсів книгозбірень.
З’ясовано, що вирізняється три групи проєктів, в яких беруть участь публічні бібліотеки: мегапроєкти, мультипроєкти і монопроєкти. Мегапроєкти – це цільові програми розвитку культури на державному та регіональному рівнях. Мультипроєкти – це комплексні програми, що формуються в бібліотечній сфері на рівні міст і громад. Монопроєкти здійснюються на рівні окремої бібліотеки. Саме монопроєкти вирізняються великою різноманітністю.
Ключові слова: бібліотечно-інформаційна сфера, бібліотечно-інформаційні ресурси, воєнний стан, електронна бібліотека, електронна виставка, інформаційно-комунікаційні технології, корпоративний проєкт, напрями діяльності бібліотек, публічна бібліотека, цифровізація.
Registration Date
2025-05-19
popup.nrat_date
2025-05-19 / 2026-07-01
