Search academic texts

Information × Registration Number 0825U002266, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 14-06-2025 popup.evolution o Title The Orthodox Canon within the System of Choral Genres of the 20th–21st Centuries (on the Example of the Works of A. Pärt) Author Yuriy Vlasopolov, popup.head Svitlana Osadcha popup.opponent Oksana Aleksandrova popup.opponent Zoryana M. Lastovetska-Solanska popup.review Oleksandra Ovsyannikova-Trel popup.review Ievgeniia Bondar Description Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 025 – «Музичне мистецтво». – Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Одеса, 2025. Актуальность дослідження. Арво Пярт – одна з найяскравіших і найбільш визнаних постатей сучасної музичної культури, чия творчість стала знаковим феноменом духовного пошуку в мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Музика Пярта приваблює не лише рідкісною чистотою звучання й особливою інтонаційною стриманістю, а й тією глибинною зосередженістю, що повертає слухача до внутрішнього простору, в якому звук знову набуває сакральної значущості. Метою дослідження є вивчення художньо-семантичних основ та принципів роботи з канонічним словом у творчості Арво Пярта. Об’єктом дослідження є хорова творчість Арво Пярта як художньо-семантичний феномен. Предметом дослідження є музично-стилістичні та художньо-семантичні особливості інтерпретації канонічного слова у творчості Арво Пярта. Матеріалами дослідження стали твори на канонічні тексти у творчому доробку Арво Пярта. Методологічна основа роботи спирається на сукупність гуманітарних і музикознавчих методів, що охоплюють системний, герменевтичний, компаративний, історико-стильовий і текстологічний підходи, а також метод інтертекстуального аналізу, який дозволяє розглядати канонічну вербальну складову творів Арво Пярта як текст, що живе на перетині богословських, музичних і поетичних систем. У Висновках відмічається, що канонічне слово як головне джерело літургійної творчості, постає не лише як вербальне ядро сакрального тексту, де, з одного боку, це слово, проникаючи в акустичну сферу богослужіння, зазнає якісної трансформації, переходячи у сферу інтонації, ритму, тембрового дихання; воно стає знаком, символом, наділеним не денотативною, а апофатичною функцією, здатною вказувати не на предмет, а на невичерпність присутності. З іншого боку, канонічне слово зберігає свою внутрішню синтаксичну та логіко-семантичну архітектоніку, завдяки чому воно бере участь у структурному формуванні літургійної форми, що репрезентує не стільки образ, скільки сам акт співприсутності духу й матерії у просторі євхаристійної повноти. Registration Date 2025-06-11 popup.nrat_date 2025-06-11 Close