Registration Number
0825U002266, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
14-06-2025
popup.evolution
o
Title
The Orthodox Canon within the System of Choral Genres of the 20th–21st Centuries (on the Example of the Works of A. Pärt)
Author
Yuriy Vlasopolov,
popup.head Svitlana Osadcha
popup.opponent Oksana Aleksandrova
popup.opponent Zoryana M. Lastovetska-Solanska
popup.review Oleksandra Ovsyannikova-Trel
popup.review Ievgeniia Bondar
popup.rada
The Odessa National A. V. Nezhdanova Academy of Music
Description
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 025 – «Музичне мистецтво». – Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Одеса, 2025.
Актуальность дослідження. Арво Пярт – одна з найяскравіших і найбільш визнаних постатей сучасної музичної культури, чия творчість стала знаковим феноменом духовного пошуку в мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Музика Пярта приваблює не лише рідкісною чистотою звучання й особливою інтонаційною стриманістю, а й тією глибинною зосередженістю, що повертає слухача до внутрішнього простору, в якому звук знову набуває сакральної значущості.
Метою дослідження є вивчення художньо-семантичних основ та принципів роботи з канонічним словом у творчості Арво Пярта.
Об’єктом дослідження є хорова творчість Арво Пярта як художньо-семантичний феномен.
Предметом дослідження є музично-стилістичні та художньо-семантичні особливості інтерпретації канонічного слова у творчості Арво Пярта.
Матеріалами дослідження стали твори на канонічні тексти у творчому доробку Арво Пярта.
Методологічна основа роботи спирається на сукупність гуманітарних і музикознавчих методів, що охоплюють системний, герменевтичний, компаративний, історико-стильовий і текстологічний підходи, а також метод інтертекстуального аналізу, який дозволяє розглядати канонічну вербальну складову творів Арво Пярта як текст, що живе на перетині богословських, музичних і поетичних систем.
У Висновках відмічається, що канонічне слово як головне джерело літургійної творчості, постає не лише як вербальне ядро сакрального тексту, де, з одного боку, це слово, проникаючи в акустичну сферу богослужіння, зазнає якісної трансформації, переходячи у сферу інтонації, ритму, тембрового дихання; воно стає знаком, символом, наділеним не денотативною, а апофатичною функцією, здатною вказувати не на предмет, а на невичерпність присутності. З іншого боку, канонічне слово зберігає свою внутрішню синтаксичну та логіко-семантичну архітектоніку, завдяки чому воно бере участь у структурному формуванні літургійної форми, що репрезентує не стільки образ, скільки сам акт співприсутності духу й матерії у просторі євхаристійної повноти.
Registration Date
2025-06-11
popup.nrat_date
2025-06-11 / 2026-07-01
