Registration Number
0825U002443, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
24-06-2025
popup.evolution
.
Title
Formation of red clover productivity in short-rotation crop rotation under Western Forest-Steppe conditions
Author
Nadiya I. Kozak,
popup.head Halyna Y. Panakhyd
popup.opponent Ivan I. Senyk
popup.opponent Mykhailo M. Ptashnik
popup.review Lubomyr M. Bugryn
popup.review Taras I. Marcinko
popup.rada
Institute of Agriculture of the Carpathian Region of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
Description
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає у виявленні закономірностей формування кормової та енергетичної продуктивності конюшини лучної за застосування вапнування, органічної, мінеральної і органо-мінеральної систем удобрення. Теоретично обґрунтувано оптимальні способи використання конюшини лучної, вирощеної у короткоротаційній сівозміні. Структура дисертації зумовлена логікою дослідження, поставленими завданнями і складається зі вступу, шести розділів, висновків до розділів, висновків до дисертації, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел та додатків.У першому розділі кваліфікаційної праці «Перспективи використання конюшини лучної в умовах Західного Лісостепу України» розкрито роль конюшини лучної у зміцненні кормової бази тваринництва, підвищенні родючості ґрунтів та проаналізовано ефективність використання її на енергетичні цілі. У другому розділі «Методика і умови проведення досліджень» описано ґрунтово-кліматичні умови Західного Лісостепу, визначено гідротермічні показники вегетаційних періодів, подано схему досліду та наведено
методики проведення досліджень.У третьому розділі «Формування травостою конюшини лучної у короткоротаційній сівозміні» встановлено, що ботанічний склад травостою конюшини лучної значною мірою залежить від систем удобрення та вапнування. Найвищий відсоток бобового компонента у першому укосі (81–84 %) забезпечують комплексні системи удобрення з обов'язковим
включенням вапнування, тоді як за мінеральної системи удобрення (N65P68K68) та у варіанті без удобрення частка конюшини знижується до 65 %. Доведено наявність сильної кореляції між часткою бобового компоненту у травостої та застосуванням органічних добрив, а також середньої кореляції із використанням вапна. Виявлено, що щільність травостою та його структура залежать від систем удобрення та вапнування у сівозміні. Найвищу загальну щільність травостою (1171 шт/м²) забезпечує мінеральна система удобрення, проте найбільшу кількість пагонів конюшини лучної (426 шт/м² у першому укосі та 388 шт/м² у другому) отримано за внесення N105P101K101 на фоні вапнування 9 т/га СаСО₃. У структурі рослин конюшини лучної переважають стебла (64–73 % у першому укосі та 56–67 % у другому), а найвищий відсоток листя (26 % у першому і 21 % у другому укосах) формується за періодичного вапнування (1,0 н СаСО₃ за Нг). У четвертому розділі «Продуктивність травостою конюшини лучної у короткоротаційній сівозміні» доведено, що продуктивність конюшини лучної без застосування добрив та вапнування становить 23,7 т/га зеленої маси, 4,6 т/га сухої речовини, 3,17 т/га кормових одиниць та 0,37 т/га перетравного протеїну. Максимальна продуктивність (12,6 т/га сухої маси, 10,15 т/га кормових одиниць та 1,18 т/га перетравного протеїну) досягається за органомінеральної системи удобрення з підвищеними дозами мінеральних добрив (N105P101K101), внесенням 10 т/га гною та 6 т/га вапна на 1 га сівозмінної площі. Встановлено сильну кореляцію між виходом сухої речовини та мінеральною системою удобрення (r = 0,768). У п’ятому розділі «Якісний склад корму конюшини лучної, вирощеної у короткоротаційній сівозміні» встановлено, що якість корму конюшини лучної суттєво залежить від систем удобрення та вапнування у сівозміні. Періодичне вапнування сприяє підвищенню вмісту сирого протеїну до 12,12 % у першому укосі та 17,67 % у другому укосі за рахунок збільшення частки конюшини у травостої. Максимальний вміст сирого протеїну (14,50 % у першому укосі та 17,95 % у другому) забезпечує поєднання N65P68K68 із
органічними добривами та 2,5 т/га СаСО3 раз у ротацію. Внесення мінеральних добрив без вапнування знижує вміст протеїну через зменшення частки конюшини у травостої. Обґрунтовано перевагу розрахунку доз вапна за кислотно-основною буферністю (2,5 т/га раз у ротацію) порівняно з традиційним розрахунком за гідролітичною кислотністю (6 т/га раз у дві ротації). За такого підходу вміст перетравного протеїну у кормі в середньому за два укоси був найвищим і становив 128 г в одній кормовій одиниці.У шостому розділі «Агроекологічна, економічна та енергетична оцінка
вирощування конюшини лучної у короткоротаційній сівозміні» обґрунтовано, що вирощування конюшини лучної в короткоротаційній сівозміні має значний потенціал для збагачення ґрунту поживними
речовинами. Застосування органічних та органо-мінеральних добрив у поєднанні з вапнуванням сприяє підвищенню симбіотичної активності конюшини та засвоєнню до 192 кг/га атмосферного азоту.
Registration Date
2025-06-20
popup.nrat_date
2025-06-20 / 2026-07-01
