Search academic texts

Information × Registration Number 0825U002481, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 09-07-2025 popup.evolution . Title Clinical and experimental justification of adjuvant chemotherapy in combination with nonsteroidal anti-inflammatory drugs for mammary gland neoplasia in cats Author Maksym V. Herhaulov, popup.head Dmytro D. Beliy popup.opponent Andriy Mysak popup.opponent Oxana A. Dubova popup.review Viacheslav V. Samoiliuk popup.review Maryna О. Lieshchova Description В дисертаційній роботі клініко-експериментально обґрунтована схема лікування кішок із новоутвореннями молочної залози, яка включає одноетапну білатеральну мастектомію та ад’ювантну хіміотерапію доцетакселом і циклофосфамідом у комбінації із нестероїдним протизапальним засобом мелоксикамом. Рівень захворюваності кішок на спонтанні неоплазії в умовах міст Дніпро і Запоріжжя впродовж 2018–2023 років підвищився у 2 рази. В структурі онкологічної патології частка новоутворень молочної залози збільшилась в 2,2 раза (з 19,5 до 43,5 %), щорічно реєстрація таких тварин зростає на 20–30 %. Одночасно серед неоплазій молочної залози частка злоякісних типів, відносно до доброякісних пухлин, збільшилась в 5,3 раза. Факторами ризику розвитку новоутворень молочної залози у кішок є віковий фактор, породна сприйнятливість, гормональна дисфункція, множинність ураження та судинна інвазія. Найчастіше новоутворення молочної залози діагностують у тварин віком від 8 до 9 (22 %) і від 10 до 11 (23,1 %) років. Мінімальна ймовірність пухлин молочної залози – у кішок до однорічного віку. Віковий ризик розвитку неоплазій молочної залози прямо корелює із збільшенням частки злоякісних нозологічних форм у тварин старшої вікової групи, порівняно із молодими, у 8 разів. Схильними до неоплазій молочної залози є кішки британської, шотландської, перської і сіамської порід, серед яких захворювання діагностовано в 9,5; 9,1; 8,6 і 8,2 % випадків. Відсутність або поодинокі в’язки та регулярне використання засобів гормональної контрацепції, які спричинюють неоплазії молочної залози в 33,4 і 41,5 % випадків, одночасно збільшують ризик розвитку злоякісних гістологічних типів в 1,9 та 1,5 раза, відповідно. Серед нозологічних форм злоякісних пухлин молочної залози у кішок найчастіше діагностують тубулопапілярну карциному (16,4 %) і солідну карциному (12 %); особливих типів злоякісних неоплазій – карциному у змішаній пухлині (35,5 %) і тубулярну карциному (31,9 %); доброякісних новоутворень – фіброаденому (34,6 %) і доброякісну змішану пухлину (29,6 %); непухлинних доброякісних уражень молочної залози – фіброаденоматозні зміни (42,2 %). Розвиток пухлини в молочній залозі супроводжується змінами окремих гематологічних, біохімічних і гемостазіологічних маркерів. За неоплазій підвищується концентрація гемоглобіну (в 1,3 раза, р<0,01) та лейкоцитів (в 1,5 рази, р<0,001) на тлі збільшення частки в лейкоформулі паличкоядерних нейтрофілів (в 2,3 раза, р<0,001) і зниження – лімфоцитів (в 1,8 раза, р<0,001). У кішок з неоплазіями молочної залози знижується білковий коефіцієнт в 1,6 раза (р<0,001): за рахунок гіпоальбумінемії (р<0,001) на тлі гіперглобулінемії (р<0,05). Неоплазійний процес у молочній залозі характеризується ознаками гіперкоагуляційного стану, який реалізується через внутрішній шлях активації згортання крові: зниженням до мінімальної межі фізіологічного рівня концентрації тромбоцитів (210±12 Г/л), збільшенням рівня фібриногена (в 2,5 рази, р<0,001) і тривалості активованого часткового тромбопластинового часу (в 2,1 раза, р<0,001). За проведення одноетапної білатеральної мастектомії захисна клейова пов’язка забезпечує оптимізацію перебігу регенерації післяопераційних ран, що підтверджується скороченням періоду загоєння в 1,4 раза (р<0,001) та зниженням частоти ускладнень (гнійного запалення – в 2,3 раза, неспроможності швів – в 1,6 раза), кращою динамікою відновлення маркерів системи гемостазу. За використання пов’язки із медичного клею БФ-6, на відміну від загальноприйнятої схеми обробки післяопераційних ран, відновлюються тривалість активованого часткового тромбопластинового часу (на 14 добу) і концентрація тромбоцитів (на 21 добу). Одночасно скорочується період нормалізації показників протромбіного індексу та міжнародного нормалізованого відношення (на 4 доби), вміст фібриногену на момент завершення спостереження (21 доба) перевищує контрольні значення (р<0,05), хоча в обох групах залишається на низькому рівні. Включення мелоксикаму до ад’ювантного протоколу, залежно від стадії хвороби: збільшує частку кішок із метастазуванням через 6–12 місяців після закінчення лікування в 1,8 раза, пізніше 12 місяців – в 1,3 раза, скорочує ризик прогресування в перші 6 місяців в 2,4 раза; від віку тварин: в 1,5; 1,5 та 2,4 раза, відповідно. Водночас знижується ризик післяопераційних ускладнень (сероми в 1,6 раза, гнійного запалення рани – в 1,9 раза, неспроможності швів – в 1,8 раза), побічних ефектів хіміотерапії (блювоти в 1,8 раза, діареї – в 1,5 рази, зниження апетиту й анорексії – в 1,6 раза), метастазування (в легені і кістки в 1,3 раза, лімфатичні вузли – в 1,6 раза, інші тканини – в 1,2 раза). Мелоксикам забезпечує скорочення термінів нормалізації гемостазіологічних показників (вмісту тромбоцитів і фібриногену, активованого часткового тромбопластинового часу, протромбінового індексу і міжнародного нормалізованого відношення) на 14 добу післяопераційного періоду. Registration Date 2025-06-24 popup.nrat_date 2025-06-24 Close