Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002481, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 09-07-2025 Статус Захищена Назва роботи Клініко-експериментальне обґрунтування ад’ювантної хіміотерапії у комбінації із нестероїдними протизапальними засобами за неоплазій молочної залози у кішок Здобувач Гергаулов Максим Володимирович, Керівник Білий Дмитро Дмитрович Опонент Мисак Андрій Романович Опонент Дубова Оксана Анатоліївна Рецензент Самойлюк Вячеслав Володимирович Рецензент Лєщова Марина Олексіївна Опис В дисертаційній роботі клініко-експериментально обґрунтована схема лікування кішок із новоутвореннями молочної залози, яка включає одноетапну білатеральну мастектомію та ад’ювантну хіміотерапію доцетакселом і циклофосфамідом у комбінації із нестероїдним протизапальним засобом мелоксикамом. Рівень захворюваності кішок на спонтанні неоплазії в умовах міст Дніпро і Запоріжжя впродовж 2018–2023 років підвищився у 2 рази. В структурі онкологічної патології частка новоутворень молочної залози збільшилась в 2,2 раза (з 19,5 до 43,5 %), щорічно реєстрація таких тварин зростає на 20–30 %. Одночасно серед неоплазій молочної залози частка злоякісних типів, відносно до доброякісних пухлин, збільшилась в 5,3 раза. Факторами ризику розвитку новоутворень молочної залози у кішок є віковий фактор, породна сприйнятливість, гормональна дисфункція, множинність ураження та судинна інвазія. Найчастіше новоутворення молочної залози діагностують у тварин віком від 8 до 9 (22 %) і від 10 до 11 (23,1 %) років. Мінімальна ймовірність пухлин молочної залози – у кішок до однорічного віку. Віковий ризик розвитку неоплазій молочної залози прямо корелює із збільшенням частки злоякісних нозологічних форм у тварин старшої вікової групи, порівняно із молодими, у 8 разів. Схильними до неоплазій молочної залози є кішки британської, шотландської, перської і сіамської порід, серед яких захворювання діагностовано в 9,5; 9,1; 8,6 і 8,2 % випадків. Відсутність або поодинокі в’язки та регулярне використання засобів гормональної контрацепції, які спричинюють неоплазії молочної залози в 33,4 і 41,5 % випадків, одночасно збільшують ризик розвитку злоякісних гістологічних типів в 1,9 та 1,5 раза, відповідно. Серед нозологічних форм злоякісних пухлин молочної залози у кішок найчастіше діагностують тубулопапілярну карциному (16,4 %) і солідну карциному (12 %); особливих типів злоякісних неоплазій – карциному у змішаній пухлині (35,5 %) і тубулярну карциному (31,9 %); доброякісних новоутворень – фіброаденому (34,6 %) і доброякісну змішану пухлину (29,6 %); непухлинних доброякісних уражень молочної залози – фіброаденоматозні зміни (42,2 %). Розвиток пухлини в молочній залозі супроводжується змінами окремих гематологічних, біохімічних і гемостазіологічних маркерів. За неоплазій підвищується концентрація гемоглобіну (в 1,3 раза, р<0,01) та лейкоцитів (в 1,5 рази, р<0,001) на тлі збільшення частки в лейкоформулі паличкоядерних нейтрофілів (в 2,3 раза, р<0,001) і зниження – лімфоцитів (в 1,8 раза, р<0,001). У кішок з неоплазіями молочної залози знижується білковий коефіцієнт в 1,6 раза (р<0,001): за рахунок гіпоальбумінемії (р<0,001) на тлі гіперглобулінемії (р<0,05). Неоплазійний процес у молочній залозі характеризується ознаками гіперкоагуляційного стану, який реалізується через внутрішній шлях активації згортання крові: зниженням до мінімальної межі фізіологічного рівня концентрації тромбоцитів (210±12 Г/л), збільшенням рівня фібриногена (в 2,5 рази, р<0,001) і тривалості активованого часткового тромбопластинового часу (в 2,1 раза, р<0,001). За проведення одноетапної білатеральної мастектомії захисна клейова пов’язка забезпечує оптимізацію перебігу регенерації післяопераційних ран, що підтверджується скороченням періоду загоєння в 1,4 раза (р<0,001) та зниженням частоти ускладнень (гнійного запалення – в 2,3 раза, неспроможності швів – в 1,6 раза), кращою динамікою відновлення маркерів системи гемостазу. За використання пов’язки із медичного клею БФ-6, на відміну від загальноприйнятої схеми обробки післяопераційних ран, відновлюються тривалість активованого часткового тромбопластинового часу (на 14 добу) і концентрація тромбоцитів (на 21 добу). Одночасно скорочується період нормалізації показників протромбіного індексу та міжнародного нормалізованого відношення (на 4 доби), вміст фібриногену на момент завершення спостереження (21 доба) перевищує контрольні значення (р<0,05), хоча в обох групах залишається на низькому рівні. Включення мелоксикаму до ад’ювантного протоколу, залежно від стадії хвороби: збільшує частку кішок із метастазуванням через 6–12 місяців після закінчення лікування в 1,8 раза, пізніше 12 місяців – в 1,3 раза, скорочує ризик прогресування в перші 6 місяців в 2,4 раза; від віку тварин: в 1,5; 1,5 та 2,4 раза, відповідно. Водночас знижується ризик післяопераційних ускладнень (сероми в 1,6 раза, гнійного запалення рани – в 1,9 раза, неспроможності швів – в 1,8 раза), побічних ефектів хіміотерапії (блювоти в 1,8 раза, діареї – в 1,5 рази, зниження апетиту й анорексії – в 1,6 раза), метастазування (в легені і кістки в 1,3 раза, лімфатичні вузли – в 1,6 раза, інші тканини – в 1,2 раза). Мелоксикам забезпечує скорочення термінів нормалізації гемостазіологічних показників (вмісту тромбоцитів і фібриногену, активованого часткового тромбопластинового часу, протромбінового індексу і міжнародного нормалізованого відношення) на 14 добу післяопераційного періоду. Дата реєстрації 2025-06-24 Додано в НРАТ 2025-06-24 Закрити