Search academic texts

Information × Registration Number 0825U002505, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 01-07-2025 popup.evolution . Title Artistic and stylistic features of princely portrait images and military symbols and attributes of power on numismatic and sphragistic monuments of the 9th–13th centuries Author Oleksiy Artyukhin, popup.head Dmytro Akimov popup.opponent Volodymyr M. Pekarchuk popup.opponent Юлія С. Сабадаш popup.review Serhii K. Lytvyn popup.review Boiko Viacheslav I. Description У дисертації здійснено комплексне дослідження нумізматичних портретів і сфрагістичних зображень атрибутів влади київських князів у давньоруському мистецтві та їхньої сучасної художньої рефлексії. Аналіз засвідчує, що питання нумізматичних і сфрагістичних образів князів IX–XIII ст. здебільшого розробляються в межах історичної, археологічної або нумізматичної науки. Натомість мистецтвознавчий аспект розглядається фрагментарно, переважно з огляду на композиційні чи орнаментальні особливості окремих пам’яток. У сучасному академічному дискурсі відсутні ґрунтовні міждисциплінарні дослідження, присвячені художній та стильовій природі цих зображень. Значний корпус художніх творів, створених давньоруськими майстрами, досі не набув належної оцінки в науковому полі. Водночас саме ці твори стали підґрунтям для формування подальших традицій у зображенні портретів і атрибутів влади. Актуальність дослідження визначається необхідністю вивчення цих образів як естетично й ідеологічно навантажених форм, що заклали основу княжого візуального канону. Дослідження спирається на інтегральну методологію, яка поєднує мистецтвознавчий, історико-культурний, системний, компаративний і семантичний підходи. У межах цієї парадигми нумізматичний портрет розглядається як складна художня структура, де зміст і форма перебувають у тісному взаємозв’язку. Важливим компонентом такого аналізу є здатність реципієнта розпізнавати в образі князя не лише правителя, а й уособлення певного етичного ідеалу, зразка для наслідування. Під поняттям «художні та стильові особливості» мається на увазі сукупність засобів виразності, технік майстерності й усталених технологічних прийомів, сформованих у мистецькому середовищі Русі. Вони були зумовлені культурними, релігійними, соціальними й природними чинниками тогочасного життя. Ці особливості охоплюють художні прийоми, іконографічні стандарти, символіку, композиційну структуру та орнаментику. Аналіз монет Володимира Великого, Святополка Окаянного і Ярослава Мудрого виявив типову композицію: фігура князя або його святого патрона (за хресним ім’ям) представлена у анфас, сидячи на троні, зазвичай у повний зріст. Така композиція не лише фіксує портретні риси, а й репрезентує князя як володаря, причетного до сакральної влади. Центральність престолу символізує легітимність правління, а фронтальна поза – велич і стабільність. Тло, як правило, відсутнє, що ще більше концентрує увагу на образі. Водночас аналіз показує, що давньоруські майстри не прагнули точно копіювати візантійські канони. Вони формували власну іконографію, адаптовану до культурних і релігійних уявлень Русі. Таким чином, стильова мова монет і печаток поєднувала візантійські джерела з локальними традиціями. Монети виконували багатофункціональну роль: окрім економічної, вони несли сакральне, пропагандистське та апотропічне навантаження. Їх нашивали на одяг, використовували як обереги. Символіка тризуба та двозуба не тільки вказувала на приналежність до династії Рюриковичів, а й виконувала охоронну функцію. Стилістичні відмінності цих знаків можна пояснити як регіональними традиціями, так і індивідуальним стилем майстрів. Сфрагістичні зображення, особливо на княжих буллах Х ст., демонструють значний візантійський вплив – у композиціях, іконографії, рівні виконання. Проте у XII ст. настає переорієнтація: руська стилістика починає переважати, а самі зображення зазнають спрощення й схематизації. Після припинення карбування монет печатки стали головними носіями візуальної репрезентації влади. На печатках представлено широкий іконографічний спектр: поясні постаті Святих (Христос, Богоматір Оранта, Михаїл, Георгій, Дмитро, Миколай, Петро та ін.), військові символи, знаки Рюриковичів, літери латинського й кириличного алфавіту, орнаменти. Образ князя формує власний естетичний код – унікальний набір візуальних ознак, що відображає його політичний статус і сакральну легітимність. У сучасному медальєрному мистецтві прослідковуються різні типологічні моделі княжого образу. З одного боку – канонічна матриця, заснована на середньовічних взірцях, з іншого – авторське переосмислення, що відображає індивідуальний стиль митця. Зображення князів мали естетичний код, який позначав соціальний статус правителя. Сучасне медальєрне мистецтво репрезентує типологічні моделі княжих образів, що поєднують канонічні матриці з авторськими рисами. Ці моделі охоплюють: іконографічні шаблони, обов’язкові для майстрів та індивідуальні риси, створені художниками у власній стилістиці. Давньоруська тема широко розробляється у сучасному українському мистецтві, зокрема в ювелірному. У таких творах простежується відхід від механічної реплікації на користь інтерпретації та актуалізації образів. Відображення нумізматичних і сфрагістичних мотивів здійснюється через такі форми ремінісценції: цитування, реплікація, компіляція, варіація, стилізація – що свідчить про діалог сучасності з давньою традицією. Registration Date 2025-06-26 popup.nrat_date 2025-06-26 Close