Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002505, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 01-07-2025 Статус Захищена Назва роботи Художні та стильові особливості князівських портретних зображень та мілітарних символів і атрибутів влади на нумізматичних та сфрагістичних пам’ятках ІХ-ХІІІ ст. Здобувач Артюхін Олексій Володимирович, Керівник Акімов Дмитро Ігорович Опонент Пекарчук Володимир Михайлович Опонент Сабадаш Юлія Сергіївна Рецензент Литвин Сергій Харитонович Рецензент Бойко Вячеслав Іванович Опис У дисертації здійснено комплексне дослідження нумізматичних портретів і сфрагістичних зображень атрибутів влади київських князів у давньоруському мистецтві та їхньої сучасної художньої рефлексії. Аналіз засвідчує, що питання нумізматичних і сфрагістичних образів князів IX–XIII ст. здебільшого розробляються в межах історичної, археологічної або нумізматичної науки. Натомість мистецтвознавчий аспект розглядається фрагментарно, переважно з огляду на композиційні чи орнаментальні особливості окремих пам’яток. У сучасному академічному дискурсі відсутні ґрунтовні міждисциплінарні дослідження, присвячені художній та стильовій природі цих зображень. Значний корпус художніх творів, створених давньоруськими майстрами, досі не набув належної оцінки в науковому полі. Водночас саме ці твори стали підґрунтям для формування подальших традицій у зображенні портретів і атрибутів влади. Актуальність дослідження визначається необхідністю вивчення цих образів як естетично й ідеологічно навантажених форм, що заклали основу княжого візуального канону. Дослідження спирається на інтегральну методологію, яка поєднує мистецтвознавчий, історико-культурний, системний, компаративний і семантичний підходи. У межах цієї парадигми нумізматичний портрет розглядається як складна художня структура, де зміст і форма перебувають у тісному взаємозв’язку. Важливим компонентом такого аналізу є здатність реципієнта розпізнавати в образі князя не лише правителя, а й уособлення певного етичного ідеалу, зразка для наслідування. Під поняттям «художні та стильові особливості» мається на увазі сукупність засобів виразності, технік майстерності й усталених технологічних прийомів, сформованих у мистецькому середовищі Русі. Вони були зумовлені культурними, релігійними, соціальними й природними чинниками тогочасного життя. Ці особливості охоплюють художні прийоми, іконографічні стандарти, символіку, композиційну структуру та орнаментику. Аналіз монет Володимира Великого, Святополка Окаянного і Ярослава Мудрого виявив типову композицію: фігура князя або його святого патрона (за хресним ім’ям) представлена у анфас, сидячи на троні, зазвичай у повний зріст. Така композиція не лише фіксує портретні риси, а й репрезентує князя як володаря, причетного до сакральної влади. Центральність престолу символізує легітимність правління, а фронтальна поза – велич і стабільність. Тло, як правило, відсутнє, що ще більше концентрує увагу на образі. Водночас аналіз показує, що давньоруські майстри не прагнули точно копіювати візантійські канони. Вони формували власну іконографію, адаптовану до культурних і релігійних уявлень Русі. Таким чином, стильова мова монет і печаток поєднувала візантійські джерела з локальними традиціями. Монети виконували багатофункціональну роль: окрім економічної, вони несли сакральне, пропагандистське та апотропічне навантаження. Їх нашивали на одяг, використовували як обереги. Символіка тризуба та двозуба не тільки вказувала на приналежність до династії Рюриковичів, а й виконувала охоронну функцію. Стилістичні відмінності цих знаків можна пояснити як регіональними традиціями, так і індивідуальним стилем майстрів. Сфрагістичні зображення, особливо на княжих буллах Х ст., демонструють значний візантійський вплив – у композиціях, іконографії, рівні виконання. Проте у XII ст. настає переорієнтація: руська стилістика починає переважати, а самі зображення зазнають спрощення й схематизації. Після припинення карбування монет печатки стали головними носіями візуальної репрезентації влади. На печатках представлено широкий іконографічний спектр: поясні постаті Святих (Христос, Богоматір Оранта, Михаїл, Георгій, Дмитро, Миколай, Петро та ін.), військові символи, знаки Рюриковичів, літери латинського й кириличного алфавіту, орнаменти. Образ князя формує власний естетичний код – унікальний набір візуальних ознак, що відображає його політичний статус і сакральну легітимність. У сучасному медальєрному мистецтві прослідковуються різні типологічні моделі княжого образу. З одного боку – канонічна матриця, заснована на середньовічних взірцях, з іншого – авторське переосмислення, що відображає індивідуальний стиль митця. Зображення князів мали естетичний код, який позначав соціальний статус правителя. Сучасне медальєрне мистецтво репрезентує типологічні моделі княжих образів, що поєднують канонічні матриці з авторськими рисами. Ці моделі охоплюють: іконографічні шаблони, обов’язкові для майстрів та індивідуальні риси, створені художниками у власній стилістиці. Давньоруська тема широко розробляється у сучасному українському мистецтві, зокрема в ювелірному. У таких творах простежується відхід від механічної реплікації на користь інтерпретації та актуалізації образів. Відображення нумізматичних і сфрагістичних мотивів здійснюється через такі форми ремінісценції: цитування, реплікація, компіляція, варіація, стилізація – що свідчить про діалог сучасності з давньою традицією. Дата реєстрації 2025-06-26 Додано в НРАТ 2025-06-26 Закрити