Search academic texts

Information × Registration Number 0825U002596, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 30-07-2025 popup.evolution o Title Criminal Law Protection of Faith Freedom in Ukraine Author Ivan T. Korinets, popup.head Oleksiy V. Avramenko popup.opponent Eduard M. Kisiliuk popup.opponent Olha V. Kryshevych popup.review Taras I. Sozanskyy popup.review Iryna B. Hazdayka-Vasylyshyn Description Перший розділ дисертації присвячено висвітленню загальних засад дослідження кримінально-правової охорони свободи віросповідання, що охоплює собою з’ясування стану дослідження цієї проблеми у науці кримінального права, визначення ключового поняття дослідження – свобода віросповідання та вивчення кримінально-правової охорони свободи віросповідання за законодавством зарубіжних держав. З’ясовано, що проблематика реалізації права людини на свободу віросповідання не є новою для науки кримінального права України. Разом із цим, прослідковується залежність обсягу, змісту та спрямованості розвитку правової думки у цьому питанні від низки соціально-економічних, політичних та історичних періодів існування нашої держави. На підставі детального аналізу диспозицій статей Особливої частини КК України зроблено висновок, що така правова категорії, як «свобода віросповідання», з огляду на її змістовну складову, є частиною більш широкого поняття, а саме - «свобода релігії». Відтак, Кримінальний Закон в цьому питанні, хоча і є більш наближеним до положень міжнародного права, все ж відповідає положеннями Конституції України, що загалом, вказує на узгодженість всіх цих норм між собою. Другий розділ дисертації, присвячений кримінально-правовій характеристиці кримінальних правопорушень, що пов’язані з охороною віросповідання в Україні, розкриває її елементи, що відображають статичний аспект їх опису. Запропоноване авторське розуміння свободи віросповідання як природного, абсолютного, гарантованого державою права людини вільно і відкрито визнавати, сповідувати, а також змінювати свої релігійні вчення, переконання чи погляди. У дисертації запропоновано систему відповідних посягань залежно від того, чи є свобода віросповідань основним, чи додатковим об’єктом. Таку систему можна відобразити наступним чином: посягання, в яких свобода віросповідання є основним безпосереднім об’єктом, передбачені ст. 161 КК України, ст. 178 КК України, ст. 179 КК України, ст. 180 КК України, ст. 181 КК України; посягання, в яких свобода віросповідання виступає додатковим безпосереднім об’єктом, передбачені ст. 300 КК України, ст. 442 КК, ч. 1 ст. 442- 1, а також ч. 2 ст. 110 КК України, п.14 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 121 КК України, ч. 2 ст. 122 КК України, ч. 2 ст. 126 КК України, ч. 2 ст. 127 КК України та ч. 2 ст. 129 КК України. У роботі розглянуто доцільність передбачення посягання, визначеного у ст. 161 КК України у переліку посягань, визначеному у п. 4 ч. 1 ст. 963 КК України, визначивши тим самим вчинення уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Третій розділ дисертації присвячено динамічним елементам кримінальноправової характеристики правопорушень, пов’язаних з охороною свободи віросповідання в Україні. Дослідження питань кваліфікації кримінальних правопорушень проти свободи віросповідання, а також караності за їх вчинення дає підстави зробити висновки про те, що правильна кваліфікація кримінальних правопорушень проти свободи віросповідання залежить від низки факторів: об’єкта посягання; спричинення при посяганні на суспільні відносини у сфері віросповідання шкоди іншим об’єктам (життю і здоров’ю, власності, моральності тощо), що впливатиме на наявність чи навпаки відсутність множинності кримінальних правопорушень; предмета складу кримінального правопорушення; характеру вчиненого діяння, яке утворює об’єктивну сторону складу того чи іншого кримінального правопорушення; ознак суб’єктивної сторони (мети, мотиву). Доведено надмірну диференціацію кримінальної відповідальності за посягання на свободу віросповідання з огляду на об’єкт посягання, спеціальний предмет складу кримінального правопорушення чи факультативні ознаки суб’єктивної сторони, що ускладнює, а подекуди спотворює процес застосування положень кримінального законодавства. На підставі проведеного дослідження запропоновано низку змін до положень КК України в частині регламентації відповідальності за кримінальні правопорушення у сфері свободи віросповідання. Registration Date 2025-07-02 popup.nrat_date 2025-07-02 Close