Search academic texts

Information × Registration Number 0825U002973, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 17-07-2025 popup.evolution o Title Criminal liability for interference in the activities of judicial bodies and the operation of automated systems in the institutions of the justice system of Ukraine Author Daria S. Zontova, popup.head Raisa V. Perelyhina popup.opponent Mykola V. Karchevskyi popup.opponent Ivan V. Krasnytskyi popup.opponent Nataliia O. Holdberh popup.review Anna Landina Description У розділі 1 дисертації здійснено теоретичне узагальнення питань, пов’язаних з кримінальною відповідальністю за втручання в діяльність судових органів та в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя України. Встановлено декілька підходів до регулювання кримінальної відповідальності за втручання в діяльність судових органів у законодавствах зарубіжних держав: 1) втручання в діяльність судових органів (органів правосуддя) криміналізовано та відокремлено від норм про втручання в діяльність інших органів державної влади (наприклад, кримінальні закони Канади, Ізраїлю, Іспанії, Грузії, Азербайджану, Молдови та ін.); 2) національне кримінальне законодавство не містить норми, яка передбачає відповідальність за втручання в діяльність судових органів (органів правосуддя) в цілому, але встановлює відповідальність за окремі діяння, які посягають на осіб, які здійснюють державну владу, в тому числі правосуддя (ФРН, Естонія, Франція, Польща, Китай, Швеція та ін.). При цьому закріплення кримінальної відповідальності за незаконне втручання в роботу автоматизованих систем судових органів та установ системи правосуддя, які забезпечують діяльність судів, в окремій статті кримінального закону спостерігається лише у Кримінальному кодексі України, тоді як у законодавствах зарубіжних держав це діяння кваліфікується як кримінальне правопорушення у сфері використання ЕОМ та комп’ютерних мереж. За результатами дослідження кримінальних законодавств зарубіжних держав визначено положення, які можуть сприяти вдосконаленню нормативно-правового регулювання кримінальної відповідальності за втручання в діяльність судового органу у національному законодавстві. Зокрема, це положення КК Грузії про посилену кримінальну відповідальність за втручання у діяльність суду, яке здійснюється державним або політичним діячем; положення КК Ізраїлю про мету втручання у діяльність судового органу – вплинути на результати судового процесу, оскільки незалежно від поставленої перед собою мети втручання у діяльність судді під час здійснення правосуддя само по собі діянням, яке посягає на незалежність судді, що зумовлює доцільність іншого визначення ознаки мети у ч. 1 ст. 376 КК; положення КК Швеції – про встановлення відповідальності за зрив судового засідання. Розділ 2 присвячено визначенню підстав криміналізації втручання в діяльність судових органів та роботу автоматизованих систем в установах системи правосуддя України, зокрема, це: зміни у суспільно-політичному ладі, зумовлені переходом від тоталітарного до демократичного політичного режиму, внаслідок чого суспільний запит на справедливість став пов’язаним саме з незалежною судовою владою; закріплення положень про незалежність і недоторканність суддів у Конституції України та запровадження у національне законодавство про статус суддів міжнародних стандартів незалежності суддів; міжнародно-правові зобов’язання, які виникли на підставі положень Конвенції про кіберзлочинність; технічний розвиток, обумовлений впровадженням електронної демократії, одним із секторів якої електронне правосуддя (e-justice). Встановлено, що у кримінальному правовому розумінні втручання розглядається в двох контекстах: 1) як втручання у діяльність особи або органу/установи; 2) як втручання в роботу технічних засобів, призначенням яких є забезпечення діяльності особи або органу/установи. У першому випадку втручання в діяльність становить конкретні дії, спрямовані на ускладнення або перешкоджання виконанню працівниками службових обов’язків або на прийняття неправомірного рішення. У другому випадку втручання охоплює здійснення операцій з технічними засобами та інформацією, призначенням яких є забезпечення діяльності особи або органу/установи, проте бажаний результат залишається незмінним – перешкодити або унеможливити виконання особою або органом покладених на них обов’язків. Аргументовано, що природа втручання у діяльність судових органів та установ правосуддя характеризується вчиненням незаконних дій, спрямованих на перешкоджання виконанню суддею службових обов’язків і охоплює як безпосереднє втручання у порядок здійснення суддею своїх повноважень, так і опосередковане – шляхом незаконного втручання у роботу автоматизованої системи суду. На підставі чого зроблено висновок, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 376 КК України, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 377-379 КК України співвідносяться між собою не як загальні і спеціальні норми, а як норми, які передбачають відповідальність за різні посягання на правосуддя. Registration Date 2025-07-16 popup.nrat_date 2025-07-16 Close