Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002973, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 17-07-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Кримінальна відповідальність за втручання в діяльність судових органів та роботу автоматизованих систем в установах системи правосуддя України Здобувач Зонтова Дар'я Сергіївна, Керівник Перелигіна Раїса Володимирівна Опонент Карчевський Микола Віталійович Опонент Красницький Іван Васильович Опонент Гольдберг Наталя Олександрівна Рецензент Ландіна Анна Валентинівна Опис У розділі 1 дисертації здійснено теоретичне узагальнення питань, пов’язаних з кримінальною відповідальністю за втручання в діяльність судових органів та в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя України. Встановлено декілька підходів до регулювання кримінальної відповідальності за втручання в діяльність судових органів у законодавствах зарубіжних держав: 1) втручання в діяльність судових органів (органів правосуддя) криміналізовано та відокремлено від норм про втручання в діяльність інших органів державної влади (наприклад, кримінальні закони Канади, Ізраїлю, Іспанії, Грузії, Азербайджану, Молдови та ін.); 2) національне кримінальне законодавство не містить норми, яка передбачає відповідальність за втручання в діяльність судових органів (органів правосуддя) в цілому, але встановлює відповідальність за окремі діяння, які посягають на осіб, які здійснюють державну владу, в тому числі правосуддя (ФРН, Естонія, Франція, Польща, Китай, Швеція та ін.). При цьому закріплення кримінальної відповідальності за незаконне втручання в роботу автоматизованих систем судових органів та установ системи правосуддя, які забезпечують діяльність судів, в окремій статті кримінального закону спостерігається лише у Кримінальному кодексі України, тоді як у законодавствах зарубіжних держав це діяння кваліфікується як кримінальне правопорушення у сфері використання ЕОМ та комп’ютерних мереж. За результатами дослідження кримінальних законодавств зарубіжних держав визначено положення, які можуть сприяти вдосконаленню нормативно-правового регулювання кримінальної відповідальності за втручання в діяльність судового органу у національному законодавстві. Зокрема, це положення КК Грузії про посилену кримінальну відповідальність за втручання у діяльність суду, яке здійснюється державним або політичним діячем; положення КК Ізраїлю про мету втручання у діяльність судового органу – вплинути на результати судового процесу, оскільки незалежно від поставленої перед собою мети втручання у діяльність судді під час здійснення правосуддя само по собі діянням, яке посягає на незалежність судді, що зумовлює доцільність іншого визначення ознаки мети у ч. 1 ст. 376 КК; положення КК Швеції – про встановлення відповідальності за зрив судового засідання. Розділ 2 присвячено визначенню підстав криміналізації втручання в діяльність судових органів та роботу автоматизованих систем в установах системи правосуддя України, зокрема, це: зміни у суспільно-політичному ладі, зумовлені переходом від тоталітарного до демократичного політичного режиму, внаслідок чого суспільний запит на справедливість став пов’язаним саме з незалежною судовою владою; закріплення положень про незалежність і недоторканність суддів у Конституції України та запровадження у національне законодавство про статус суддів міжнародних стандартів незалежності суддів; міжнародно-правові зобов’язання, які виникли на підставі положень Конвенції про кіберзлочинність; технічний розвиток, обумовлений впровадженням електронної демократії, одним із секторів якої електронне правосуддя (e-justice). Встановлено, що у кримінальному правовому розумінні втручання розглядається в двох контекстах: 1) як втручання у діяльність особи або органу/установи; 2) як втручання в роботу технічних засобів, призначенням яких є забезпечення діяльності особи або органу/установи. У першому випадку втручання в діяльність становить конкретні дії, спрямовані на ускладнення або перешкоджання виконанню працівниками службових обов’язків або на прийняття неправомірного рішення. У другому випадку втручання охоплює здійснення операцій з технічними засобами та інформацією, призначенням яких є забезпечення діяльності особи або органу/установи, проте бажаний результат залишається незмінним – перешкодити або унеможливити виконання особою або органом покладених на них обов’язків. Аргументовано, що природа втручання у діяльність судових органів та установ правосуддя характеризується вчиненням незаконних дій, спрямованих на перешкоджання виконанню суддею службових обов’язків і охоплює як безпосереднє втручання у порядок здійснення суддею своїх повноважень, так і опосередковане – шляхом незаконного втручання у роботу автоматизованої системи суду. На підставі чого зроблено висновок, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 376 КК України, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 377-379 КК України співвідносяться між собою не як загальні і спеціальні норми, а як норми, які передбачають відповідальність за різні посягання на правосуддя. Дата реєстрації 2025-07-16 Додано в НРАТ 2025-07-16 Закрити