Registration Number
0825U003090, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
15-08-2025
popup.evolution
o
Title
The Semantics of the Piano Sonata Cycle in the Works of European and Chinese Composers: A National and Stylistic Perspective
Author
Zeyu Liu,
popup.head Olena М. Khil
popup.opponent Maryna Severynova
popup.opponent Stepan S. Solanskyy
popup.review Oleksandra Ovsyannikova-Trel
popup.review Liliia M. Shevchenko
popup.rada
The Odessa National A. V. Nezhdanova Academy of Music
Description
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 025 – «Музичне мистецтво». – Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Одеса, 2025.
Актуальність теми роботи. Сонатна форма, що упродовж століть була фундаментом європейської музичної традиції, сьогодні постає не лише як усталений композиційний канон, а як жива і гнучка модель художнього мислення, здатна вбирати у себе нові естетичні коди, стилістичні нашарування та інтерпретаційні стратегії. Водночас її сучасне осмислення неможливе без урахування специфіки виконавської дії, адже саме у процесі музичного виконання виявляється не лише структура твору, а й його художня сутність, семіотика емоційного жесту, інтонаційна риторика та афективна природа музичного часу. Попри те, що сонатна форма досліджувалась переважно у межах музично-теоретичної дисципліни, питання її реалізації у виконавському вимірі, зокрема як формоутворення в процесі інтерпретації, залишаються недостатньо вивченими. Тим часом саме виконавець стає тим ключовим суб’єктом, який уособлює напругу між композиційною логікою та моментом художнього «тепер», здійснюючи перетворення формальних структур у живу драматургію музичного дійства.
Соната, як один із найбільш багатовимірних та концептуально насичених жанрів в історії західноєвропейської музичної традиції, займає особливе, багато в чому привілейоване місце у художній системі світового музичного мистецтва. Протягом століть вона не лише зберігала свою актуальність, а й виступала своєрідною матрицею музичного мислення, що дозволяє композиторам різних епох проектувати у структурі форми ключові естетичні та філософські ідеї свого часу.
Мета дослідження – розкрити структурно-композиційну та художньо-образну природу сонатної форми як живого процесу формоутворення в творчості європейських та китайських композиторів.
Об’єктом дослідження є сонатна форма як художнє явище в історії європейської та китайської музичної культури.
Предметом дослідження виступають стильові моделі, а також музично-мовні та інтонаційно-драматургічні механізми реалізації сонатної форми у творчості європейських та китайських композиторів.
Матеріалом дослідження стала сонатна форма у творчості Бетховена, Шуберта, Брамса, Ліста, та ін., а також у творчому доробку сучасних китайських композиторів – Тан Дун, Ге Цін, Ван Лісань, Ґао Пін, Гун Тяньпен, Ло Чжужун, та ін. – що ілюструють трансформації традиційної сонатної моделі в контексті нових естетик і композиторських підходів.
У Висновках доводиться, що в основі сонатної форми лежить діалектична логіка конфлікту, напруги, розвитку і розв’язання, що відтворює не лише композиційні принципи музики класицизму, а й універсальні закони формування смислу. У цьому розумінні форма постає не як зафіксована ієрархія елементів, а як процесуальна структура, яка тільки в акті виконання виявляє свою справжню природу.
Сонатність набуває онтологічного статусу: вона не лише визначає структурну організацію твору, а й моделює особливий тип музичного часу – від внутрішньої тиші до кульмінаційної розрядки. У цьому музичному часі існує виконавець, який мислить формою, живе інтонацією, транслює у звуці власне емоційне та концептуальне переживання. Сонатна форма виступає універсальною моделлю драматургічного розвитку та художньо-філософським полем, у межах якого виконавське мислення виявляється у всій своїй багатомірності – як структурна точність, як емоційна проникливість і як акт екзистенційного самовираження.
Registration Date
2025-07-22
popup.nrat_date
2025-07-22 / 2026-07-01
