Search academic texts

Registration Number

0825U003302, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 221, Стоматологія

Date

08-08-2025

popup.evolution

.

Title

Differentiated approaches to photocomposite restoration of teeth affected by caries with viable pulp.

Author

Ihor Moroz,

popup.head Oleksandr A. Udod
popup.opponent Anatolii Borysenko
popup.opponent Liudmyla Kaskova
popup.review Tetyana M. Volosovets
popup.review Vladyslav O. Voloshyn

Description

Мороз І. О. Диференційовані підходи до фотокомпозиційного відновлення уражених карієсом зубів з життєздатною пульпою. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 22 Охорона здоров’я за спеціальністю 221 Стоматологія. – Донецький національний медичний університет МОЗ України, Лиман, 2025, Донецький національний медичний університет МОЗ України, Лиман, 2025. Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності прямого фотокомпозиційного відновлення уражених карієсом зубів з життєздатною пульпою за рахунок диференційованих підходів до проведення кислотного протравлення емалі у ході адгезивної підготовки твердих тканин у пацієнтів з різним рівнем її структурно-функціональної кислотостійкості. Для відновлення зубів з каріозними ураженнями найчастіше використовують фотокомпозити, міцний зв’язок яких з твердими тканинами забезпечує адгезивна підготовка цих тканин з попереднім кислотним протравленням. Дотепер під час протравлення рівень структурно-функціональної кислотостійкості емалі (СФКСЕ) не враховували. Для обґрунтування актуальності дослідження у 315 пацієнтів була проведена ретроспективна оцінка 786 прямих відновлень з фотокомпозитів, виготовлених у строки від 3 до 6 років у зубах з життєздатною пульпою. Виявлено, загалом, 1460 ускладнень, з яких 697 порушень (47,7%) стосувалися клінічно значущих критеріїв (крайове прилягання, крайове забарвлення, вторинний карієс), 582 порушення (39,9%) – естетичних критеріїв (кольорова відповідність, анатомічна форма, шорсткість), 181 ускладнення (12,4%) – стану контактного пункту. У лабораторних дослідженнях крайового прилягання фотокомпозита до твердих тканин за мікропроникністю, які були проведені на інтактних бічних зубах, видалених за показаннями в осіб з різною СФКСЕ, встановлено, що вірогідно (р<0,05) найкращі показники за периметром відновлення та за глибиною проникнення барвника визначені у зразках зубів, видалених в осіб з високим або середнім рівнем СФКСЕ, з кислотним протравленням емалі 30 секунд, за візуальною оцінкою вони дорівнювали 1,30±0,15 та 1,20±0,13 бала, за комп’ютерною – 14,67±2,85% та 11,50±2,50%, відповідно. Міцність адгезивного зв’язку фотокомпозита з емаллю на відрив та зсув у зразках зубів, видалених у пацієнтів з таким самим високим або середнім рівнем СФКСЕ, була також вірогідно (р˂0,05) найвищою за зазначеного часу протравлення емалі – 34,90±1,81 МПа та 23,90±2,06 МПа. У клінічних дослідженнях за запропонованими диференційованими підходами до протравлення емалі з використанням фотокомпозита було відновлено 207 уражених карієсом бічних зубів з життєздатною пульпою у 183 осіб, розподілених на три групи, залежно від рівня СФКСЕ, яку визначали у стандартизованих умовах з використанням розробленого пристрою. Ефективність визначали за кількістю відновлень без порушень за клінічно значущими критеріями у відсотках. У термін 6 місяців за вказаними критеріями у пацієнтів І групи з високим або середнім рівнем СФКСЕ, яким протравлювали емаль 15 секунд, виявили порушення у 6 відновленнях (7,8%), у пацієнтів ІІ групи з таким самим рівнем СФКСЕ, але часом протравлення емалі 30 секунд, порушення встановили у 2 відновленнях (2,8%), в осіб ІІІ групи з низьким або дуже низьким рівнем СФКСЕ та протравленням емалі 15 секунд – у 7 відновленнях (11,9%). Без порушень було 71, 69 та 55 відновлень, згідно з нумерацією груп, тобто ефективність відновлення становила 92,2%, 97,2% та 88,1%. Через 12 місяців порушення в осіб І групи визначені у 9 відновленнях (12,7%), у пацієнтів ІІ групи – у 3 відновленнях (4,5%), ІІІ групи – в 11 реставраціях (21,1%). Не виявлено ускладнень у 62, 64 та 41 відновленні, що відповідає ефективності 87,3%, 95,5% та 78,9%. У 18 місяців у пацієнтів І групи встановлено порушення у 9 відновленнях (15,8%), в осіб ІІ групи – у 3 (5,2%), ІІІ групи – у 12 відновленнях (31,6%). Без порушень функціонували 48, 55 та 26 реставрацій, це засвідчує ефективність відновлення 84,2%, 94,8% та 68,4%, відповідно до нумерації груп. Ефективність прямого фотокомпозиційного відновлення в осіб ІІ групи з високим або середнім рівнем СФКСЕ, в яких час протравлення емалі складав 30 секунд, у терміни 6, 12 та 18 місяців становила 97,2%, 95,5% та 94,8%, що вище за відповідні показники в осіб з різними рівнями кислотостійкості емалі за стандартного часу її протравлення. Результати кореляційного аналізу за Пірсоном між показниками кількості порушень у відновленнях зубів з життєздатною пульпою за клінічно значущими критеріями в осіб з високим або середнім рівнем кислотостійкості емалі свідчать, що збільшення часу її протравлення призводить до зменшення кількості відновлень з порушеннями, у терміни 6, 12 та 18 місяців коефіцієнти лінійної кореляції дорівнювали r=-0,33, r=-0,42 та r=-0,33 (р<0,05). Ключові слова: карієс зубів, життєздатна пульпа, структурно-функціональна кислотостійкість, тест емалевої резистентності, фотокомпозити, відновлення, клінічна оцінка, ефективність.

Registration Date

2025-08-06

popup.nrat_date

2025-08-06