Реєстраційний номер
0825U003302, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
08-08-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Диференційовані підходи до фотокомпозиційного відновлення уражених карієсом зубів з життєздатною пульпою.
Здобувач
Мороз Ігор Олександрович,
Керівник Удод Олександр Анатолійович
Опонент Борисенко Анатолій Васильович
Опонент Каськова Людмила Федорівна
Рецензент Волосовець Тетяна Миколаївна
Рецензент Волошин Владислав Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Донецький національний медичний університет
Опис
Мороз І. О. Диференційовані підходи до фотокомпозиційного відновлення уражених карієсом зубів з життєздатною пульпою.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 22 Охорона здоров’я за спеціальністю 221 Стоматологія. – Донецький національний медичний університет МОЗ України, Лиман, 2025, Донецький національний медичний університет МОЗ України, Лиман, 2025.
Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності прямого фотокомпозиційного відновлення уражених карієсом зубів з життєздатною пульпою за рахунок диференційованих підходів до проведення кислотного протравлення емалі у ході адгезивної підготовки твердих тканин у пацієнтів з різним рівнем її структурно-функціональної кислотостійкості.
Для відновлення зубів з каріозними ураженнями найчастіше використовують фотокомпозити, міцний зв’язок яких з твердими тканинами забезпечує адгезивна підготовка цих тканин з попереднім кислотним протравленням. Дотепер під час протравлення рівень структурно-функціональної кислотостійкості емалі (СФКСЕ) не враховували.
Для обґрунтування актуальності дослідження у 315 пацієнтів була проведена ретроспективна оцінка 786 прямих відновлень з фотокомпозитів, виготовлених у строки від 3 до 6 років у зубах з життєздатною пульпою. Виявлено, загалом, 1460 ускладнень, з яких 697 порушень (47,7%) стосувалися клінічно значущих критеріїв (крайове прилягання, крайове забарвлення, вторинний карієс), 582 порушення (39,9%) – естетичних критеріїв (кольорова відповідність, анатомічна форма, шорсткість), 181 ускладнення (12,4%) – стану контактного пункту.
У лабораторних дослідженнях крайового прилягання фотокомпозита до твердих тканин за мікропроникністю, які були проведені на інтактних бічних зубах, видалених за показаннями в осіб з різною СФКСЕ, встановлено, що вірогідно (р<0,05) найкращі показники за периметром відновлення та за глибиною проникнення барвника визначені у зразках зубів, видалених в осіб з високим або середнім рівнем СФКСЕ, з кислотним протравленням емалі 30 секунд, за візуальною оцінкою вони дорівнювали 1,30±0,15 та 1,20±0,13 бала, за комп’ютерною – 14,67±2,85% та 11,50±2,50%, відповідно. Міцність адгезивного зв’язку фотокомпозита з емаллю на відрив та зсув у зразках зубів, видалених у пацієнтів з таким самим високим або середнім рівнем СФКСЕ, була також вірогідно (р˂0,05) найвищою за зазначеного часу протравлення емалі – 34,90±1,81 МПа та 23,90±2,06 МПа.
У клінічних дослідженнях за запропонованими диференційованими підходами до протравлення емалі з використанням фотокомпозита було відновлено 207 уражених карієсом бічних зубів з життєздатною пульпою у 183 осіб, розподілених на три групи, залежно від рівня СФКСЕ, яку визначали у стандартизованих умовах з використанням розробленого пристрою. Ефективність визначали за кількістю відновлень без порушень за клінічно значущими критеріями у відсотках.
У термін 6 місяців за вказаними критеріями у пацієнтів І групи з високим або середнім рівнем СФКСЕ, яким протравлювали емаль 15 секунд, виявили порушення у 6 відновленнях (7,8%), у пацієнтів ІІ групи з таким самим рівнем СФКСЕ, але часом протравлення емалі 30 секунд, порушення встановили у 2 відновленнях (2,8%), в осіб ІІІ групи з низьким або дуже низьким рівнем СФКСЕ та протравленням емалі 15 секунд – у 7 відновленнях (11,9%). Без порушень було 71, 69 та 55 відновлень, згідно з нумерацією груп, тобто ефективність відновлення становила 92,2%, 97,2% та 88,1%. Через 12 місяців порушення в осіб І групи визначені у 9 відновленнях (12,7%), у пацієнтів ІІ групи – у 3 відновленнях (4,5%), ІІІ групи – в 11 реставраціях (21,1%). Не виявлено ускладнень у 62, 64 та 41 відновленні, що відповідає ефективності 87,3%, 95,5% та 78,9%. У 18 місяців у пацієнтів І групи встановлено порушення у 9 відновленнях (15,8%), в осіб ІІ групи – у 3 (5,2%), ІІІ групи – у 12 відновленнях (31,6%). Без порушень функціонували 48, 55 та 26 реставрацій, це засвідчує ефективність відновлення 84,2%, 94,8% та 68,4%, відповідно до нумерації груп.
Ефективність прямого фотокомпозиційного відновлення в осіб ІІ групи з високим або середнім рівнем СФКСЕ, в яких час протравлення емалі складав 30 секунд, у терміни 6, 12 та 18 місяців становила 97,2%, 95,5% та 94,8%, що вище за відповідні показники в осіб з різними рівнями кислотостійкості емалі за стандартного часу її протравлення.
Результати кореляційного аналізу за Пірсоном між показниками кількості порушень у відновленнях зубів з життєздатною пульпою за клінічно значущими критеріями в осіб з високим або середнім рівнем кислотостійкості емалі свідчать, що збільшення часу її протравлення призводить до зменшення кількості відновлень з порушеннями, у терміни 6, 12 та 18 місяців коефіцієнти лінійної кореляції дорівнювали r=-0,33, r=-0,42 та r=-0,33 (р<0,05).
Ключові слова: карієс зубів, життєздатна пульпа, структурно-функціональна кислотостійкість, тест емалевої резистентності, фотокомпозити, відновлення, клінічна оцінка, ефективність.
Дата реєстрації
2025-08-06
Додано/оновлено в НРАТ
2025-08-06 / 2026-07-01
