Search academic texts

Information × Registration Number 0825U003322, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 20-08-2025 popup.evolution . Title Clinical and experimental substantiation of the choice of methods of surgical rehabilitation and diagnosis of pathological changes in tissues in gunshot wounds of the maxillofacial area Author Daria Pedchenko, popup.head Anatoliy Guljuk popup.opponent Roman Ogonovskyy popup.opponent Serhii Polishchuk popup.review Ivan Topov popup.review Vladyslav Horokhovskyi Description За останні десятиліття частка вогнепальних поранень щелепно-лицевої ділянки у збройних конфліктах зросла до 4,4–5,2 % серед усіх бойових травм, з яких майже чверть становлять кульові ураження. Збільшення частоти поранень такого типу спостерігається не лише у військовій, а й у цивільній хірургії, що пов’язано з активним використанням стрілецької зброї. Ці травми відзначаються складною клінікою, важким перебігом, значними косметичними й функціональними дефектами, що обумовлює потребу в удосконаленні методів їх діагностики та хірургічного лікування. У ході дослідження на експериментальній моделі вогнепальних і невогнепальних уражень проведено комплексне вивчення біохімічних, морфологічних і ультраструктурних змін тканин. Встановлено, що вогнепальні поранення супроводжуються більш вираженим і тривалим запальним процесом, що характеризується підвищенням активності еластази, кислої фосфатази, уреази, посиленням перекисного окиснення ліпідів та зниженням антиоксидантного захисту. Репаративні процеси мають затримку та нижчу якість: відзначається пізніше загоєння, переважання рубцевої тканини та ризик формування хибних суглобів. У слизовій оболонці порожнини рота після вогнепального ураження зафіксовано тривале підвищення активності запальних ферментів, зокрема еластази та уреази, а також стійке зниження активності каталази. Це свідчить про наявність бактеріальної контамінації та оксидативного стресу навіть через 28 днів після травми. У порівнянні з невогнепальними ураженнями, патологічні зміни мали вищу інтенсивність і тривалість. Отримані дані свідчать про доцільність використання маркерів запалення для оцінки глибини уражень і визначення оптимальних термінів хірургічного втручання. Практичне значення результатів полягає в можливості удосконалення тактики реконструктивної хірургії та зменшення кількості ускладнень у постраждалих з вогнепальними пораненнями обличчя. Ключові слова: вогнепальні поранення, щелепно-лицева ділянка, морфологія, біохімічні показники, експериментальне дослідження, хірургічна реабілітація, щури, травматичний стрес Registration Date 2025-08-06 popup.nrat_date 2025-08-06 Close