Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003322, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-08-2025 Статус Захищена Назва роботи Клініко-експериментальне обґрунтування вибору методів хірургічної реабілітації та діагностики патологічних змін в тканинах при вогнепальних пораненнях щелепно-лицевої ділянки Здобувач Педченко Дарія Миколаївна, Керівник Гулюк Анатолій Георгійович Опонент Огоновський Роман Зіновійович Опонент Поліщук Сергій Степанович Рецензент Топов Іван Георгійович Рецензент Гороховський Владислав Васильович Опис За останні десятиліття частка вогнепальних поранень щелепно-лицевої ділянки у збройних конфліктах зросла до 4,4–5,2 % серед усіх бойових травм, з яких майже чверть становлять кульові ураження. Збільшення частоти поранень такого типу спостерігається не лише у військовій, а й у цивільній хірургії, що пов’язано з активним використанням стрілецької зброї. Ці травми відзначаються складною клінікою, важким перебігом, значними косметичними й функціональними дефектами, що обумовлює потребу в удосконаленні методів їх діагностики та хірургічного лікування. У ході дослідження на експериментальній моделі вогнепальних і невогнепальних уражень проведено комплексне вивчення біохімічних, морфологічних і ультраструктурних змін тканин. Встановлено, що вогнепальні поранення супроводжуються більш вираженим і тривалим запальним процесом, що характеризується підвищенням активності еластази, кислої фосфатази, уреази, посиленням перекисного окиснення ліпідів та зниженням антиоксидантного захисту. Репаративні процеси мають затримку та нижчу якість: відзначається пізніше загоєння, переважання рубцевої тканини та ризик формування хибних суглобів. У слизовій оболонці порожнини рота після вогнепального ураження зафіксовано тривале підвищення активності запальних ферментів, зокрема еластази та уреази, а також стійке зниження активності каталази. Це свідчить про наявність бактеріальної контамінації та оксидативного стресу навіть через 28 днів після травми. У порівнянні з невогнепальними ураженнями, патологічні зміни мали вищу інтенсивність і тривалість. Отримані дані свідчать про доцільність використання маркерів запалення для оцінки глибини уражень і визначення оптимальних термінів хірургічного втручання. Практичне значення результатів полягає в можливості удосконалення тактики реконструктивної хірургії та зменшення кількості ускладнень у постраждалих з вогнепальними пораненнями обличчя. Ключові слова: вогнепальні поранення, щелепно-лицева ділянка, морфологія, біохімічні показники, експериментальне дослідження, хірургічна реабілітація, щури, травматичний стрес Дата реєстрації 2025-08-06 Додано в НРАТ 2025-08-06 Закрити