Search academic texts

Registration Number

0825U003363, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 014, Середня освіта (за предметними спеціальностями)

Date

11-08-2025

popup.evolution

.

Title

Formation of musical and creative abilities of students of professional prehigher education by means of instrumental performance

Author

Kateryna M. P’yavka,

popup.head Olha P. Shcholokova
popup.opponent Andrii I. Dushnyi
popup.opponent Tetiana B. Stratan-Artyshkova
popup.opponent Viktor M. Labunets
popup.review Vasyl I. Fedoryshyn

Description

У дисертації досліджено одну з актуальних проблем сучасної мистецької освіти – формування музично-творчих здібностей здобувачів фахової передвищої освіти у процесі інструментального виконавства. Зміни в суспільстві, нові виклики воєнного часу, цифрова трансформація освітнього простору, потреба у вихованні конкурентоспроможного, креативного фахівця зумовлюють необхідність оновлення підходів до професійної підготовки студентів мистецьких спеціальностей. У цьому контексті інструментальне виконавство розглядається не лише як форма музичної діяльності, а й як ефективний засіб розкриття творчого потенціалу особистості, розвитку її естетичного мислення, емоційної виразності та здатності до художньої самореалізації. На основі аналізу філософсько-естетичних, психолого-педагогічних і методичних джерел у роботі висвітлюється сутність, структура та функції музично-творчих здібностей. Здійснено уточнення категоріального апарату дослідження, викладено визначення поняття «музично-творчі здібності» здобувачів фахової передвищої освіти, яке інтегрує природні задатки, когнітивні якості, креативне мислення, виконавську майстерність, емоційну чутливість та здатність до музичної імпровізації. У психологічних джерелах можна виділити три основні ознаки у класифікації поняття “здібність”: по-перше, здібності - це індивідуальні психологічні особливості, які відрізняють одну людину від іншої; по-друге, здібностями називають не загальні індивідуальні моменти, а лише такі, які мають відношення до успішності виконання будь-якої діяльності; по-третє, поняття «здібність» не зводиться до тих знань, навичок або вмінь, які вже існують у людині. Поняття «музично-творчі здібності» досить глибоко досліджували багато науковців. Згідно їх теоретичних міркувань музично-творчі здібності – це особисті індивідуально-психологічні особливості, у структурі яких поєднуються загальні здібності, необхідні для здійснення будь-якої музичної діяльності та спеціальні (виконавські, композиторські) здібності, до яких належать відчуття гармонії, ладу, ритму, музичне мислення з елементами запам’ятовування, наявність музичного слуху. Теоретичне підґрунтя дисертації становлять сучасні наукові підходи до організації освітнього процесу – компетентнісний, етнокультурологічний, імерсивний та резильєнс-підхід. Серед них пріоритетного значення надаємо компетентнісному підходу, який дозволяє переосмислити мету та зміст музично-педагогічної освіти на рівнях фахової передвищої та вищої освіти. Суттєвою ознакою його поглиблення для створення моделі студента педагогічного коледжу є розширення сутності професійної компетентності вчителя закладу загальної середньої освіти, яка, на відміну від попередніх стандартів, транслюється не тільки через знання, уміння і навички, але і через такі важливі компоненти, як комунікація (компетентна взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу) та відповідальність і автономія (рівень самостійності педагогів у виконанні своїх функцій). Запропонований у нашому дослідженні етнокультурологічний підхід у процесі музичного навчання передбачає опору на національні культурні традиції, духовні цінності народу, народну творчість та регіональну мистецьку спадщину як джерело розвитку особистості. Цей підхід сприяє формуванню у студентів глибокого розуміння культурної ідентичності, забезпечує наступність між традиційною та академічною музикою, а також активізує емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва. У контексті формування музично-творчих здібностей він створює умови для розвитку художнього смаку, інтерпретаційної чутливості та творчої виразності на основі етнокультурних образів і стилів. Одним із перспективних напрямів ефективної цифровізації професійної підготовки фахівців є запровадження імерсивного підходу, що ґрунтується на імерсивних освітніх технологіях. Імерсивний підхід у даному дослідженні розглядається як спосіб глибокого занурення здобувачів фахової передвищої освіти в реальний художньо-освітній простір, у якому вони стають активними учасниками творчого процесу. Завдяки участі в концертній діяльності, імпровізаційних сесіях, творчих майстернях та інтерактивних формах навчання студенти не лише засвоюють теоретичні знання, а й переживають особистісно значущі мистецькі досвіди. Резильєнс-підхід розглядається сьогодні як один із найперспективніших інноваційних напрямів сучасної освіти, що поєднує розвиток емоційної стійкості, адаптивності та творчої активності студентів. У дисертації цей підхід реалізується через формування культурно-освітнього середовища, яке стимулює здобувачів фахової передвищої освіти до подолання труднощів, збереження мотивації та самовираження в інструментально-виконавській діяльності. Інтегруючи методики підтримувального освітнього середовища, адаптивні форми навчання й командну взаємодію, цей підхід забезпечує здатність студентів ефективно реагувати на стресові фактори, залишатися при цьому активними, креативними й продуктивними у навчально-виконавській діяльності.

Registration Date

2025-08-08

popup.nrat_date

2025-08-08