Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003363, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 11-08-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Формування музично-творчих здібностей здобувачів фахової передвищої освіти засобами інструментального виконавства Здобувач П’явка Катерина Миколаївна, Керівник Щолокова Ольга Пилипівна Опонент Душний Андрій Іванович Опонент Стратан-Артишкова Тетяна Борисівна Опонент Лабунець Віктор Миколайович Рецензент Федоришин Василь Ілліч Опис У дисертації досліджено одну з актуальних проблем сучасної мистецької освіти – формування музично-творчих здібностей здобувачів фахової передвищої освіти у процесі інструментального виконавства. Зміни в суспільстві, нові виклики воєнного часу, цифрова трансформація освітнього простору, потреба у вихованні конкурентоспроможного, креативного фахівця зумовлюють необхідність оновлення підходів до професійної підготовки студентів мистецьких спеціальностей. У цьому контексті інструментальне виконавство розглядається не лише як форма музичної діяльності, а й як ефективний засіб розкриття творчого потенціалу особистості, розвитку її естетичного мислення, емоційної виразності та здатності до художньої самореалізації. На основі аналізу філософсько-естетичних, психолого-педагогічних і методичних джерел у роботі висвітлюється сутність, структура та функції музично-творчих здібностей. Здійснено уточнення категоріального апарату дослідження, викладено визначення поняття «музично-творчі здібності» здобувачів фахової передвищої освіти, яке інтегрує природні задатки, когнітивні якості, креативне мислення, виконавську майстерність, емоційну чутливість та здатність до музичної імпровізації. У психологічних джерелах можна виділити три основні ознаки у класифікації поняття “здібність”: по-перше, здібності - це індивідуальні психологічні особливості, які відрізняють одну людину від іншої; по-друге, здібностями називають не загальні індивідуальні моменти, а лише такі, які мають відношення до успішності виконання будь-якої діяльності; по-третє, поняття «здібність» не зводиться до тих знань, навичок або вмінь, які вже існують у людині. Поняття «музично-творчі здібності» досить глибоко досліджували багато науковців. Згідно їх теоретичних міркувань музично-творчі здібності – це особисті індивідуально-психологічні особливості, у структурі яких поєднуються загальні здібності, необхідні для здійснення будь-якої музичної діяльності та спеціальні (виконавські, композиторські) здібності, до яких належать відчуття гармонії, ладу, ритму, музичне мислення з елементами запам’ятовування, наявність музичного слуху. Теоретичне підґрунтя дисертації становлять сучасні наукові підходи до організації освітнього процесу – компетентнісний, етнокультурологічний, імерсивний та резильєнс-підхід. Серед них пріоритетного значення надаємо компетентнісному підходу, який дозволяє переосмислити мету та зміст музично-педагогічної освіти на рівнях фахової передвищої та вищої освіти. Суттєвою ознакою його поглиблення для створення моделі студента педагогічного коледжу є розширення сутності професійної компетентності вчителя закладу загальної середньої освіти, яка, на відміну від попередніх стандартів, транслюється не тільки через знання, уміння і навички, але і через такі важливі компоненти, як комунікація (компетентна взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу) та відповідальність і автономія (рівень самостійності педагогів у виконанні своїх функцій). Запропонований у нашому дослідженні етнокультурологічний підхід у процесі музичного навчання передбачає опору на національні культурні традиції, духовні цінності народу, народну творчість та регіональну мистецьку спадщину як джерело розвитку особистості. Цей підхід сприяє формуванню у студентів глибокого розуміння культурної ідентичності, забезпечує наступність між традиційною та академічною музикою, а також активізує емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва. У контексті формування музично-творчих здібностей він створює умови для розвитку художнього смаку, інтерпретаційної чутливості та творчої виразності на основі етнокультурних образів і стилів. Одним із перспективних напрямів ефективної цифровізації професійної підготовки фахівців є запровадження імерсивного підходу, що ґрунтується на імерсивних освітніх технологіях. Імерсивний підхід у даному дослідженні розглядається як спосіб глибокого занурення здобувачів фахової передвищої освіти в реальний художньо-освітній простір, у якому вони стають активними учасниками творчого процесу. Завдяки участі в концертній діяльності, імпровізаційних сесіях, творчих майстернях та інтерактивних формах навчання студенти не лише засвоюють теоретичні знання, а й переживають особистісно значущі мистецькі досвіди. Резильєнс-підхід розглядається сьогодні як один із найперспективніших інноваційних напрямів сучасної освіти, що поєднує розвиток емоційної стійкості, адаптивності та творчої активності студентів. У дисертації цей підхід реалізується через формування культурно-освітнього середовища, яке стимулює здобувачів фахової передвищої освіти до подолання труднощів, збереження мотивації та самовираження в інструментально-виконавській діяльності. Інтегруючи методики підтримувального освітнього середовища, адаптивні форми навчання й командну взаємодію, цей підхід забезпечує здатність студентів ефективно реагувати на стресові фактори, залишатися при цьому активними, креативними й продуктивними у навчально-виконавській діяльності. Дата реєстрації 2025-08-08 Додано в НРАТ 2025-08-08 Закрити