Search academic texts

Registration Number

0825U003379, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 081, Право

Date

15-08-2025

popup.evolution

.

Title

The decision of the European Court of Human Rights as a source of criminal law of Ukraine

Author

Roman Uzsheka,

popup.head Oksana I. Sobol
popup.opponent Vadym P. Hrokholskyi
popup.opponent Mykhailo Y. Burdin
popup.review Olga O. Kulinich
popup.review Maksym M. Pochtovyi

Description

З огляду на необхiднiсть приведення вiтчизняного законодавства у вiдповiднiсть iз нормами i принципами мiжнародного права досить важливим постає проблема вивчення європейського законодавчого досвiду та європейської правової доктрини. Проблема формування джерел права у національній правовій системі вважається однією з найбільш нагальних і дискусійних в юридичній науці. Питання про те, що слід вважати джерелом права, який вигляд повинна мати ієрархічна структура джерел права, мають важливе не тільки теоретичне, а й практичне значення, оскільки вони виступають свого роду орієнтиром, дороговказом для суб’єктів правозастосування у правовій системі в цілому. Правові позиції Європейського Суду з прав людини займають особливе місце серед джерел, якими на сьогодні керуються національні суди та інші органи державної влади у своїй діяльності. Вони є результатом тлумачення норм Конвенції, а також відношенням Європейського Суду до певної правової проблеми, у тому числі правових питань у межах інститутів кримінального права. Розробка питань, пов’язаних із визначенням змісту практики Європейського Суду з прав людини як джерела матеріального кримінального права є актуальним напрямом розвитку вітчизняної юридичної науки. Проблема розуміння практики ЄСПЛ як джерела права, у тому числі матеріального кримінального права, широка і складна: це не лише зміна підходів до вирішення певних питань, зміна поглядів на проблему, а й, якщо брати в цілому, зміна парадигм у правовій культурі суспільства. Доведено, що джерелами кримінального права можна вважати такі правові позиції ЄСПЛ, викладені у його рішеннях, в яких дається тлумачення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., а також дається оцінка змісту окремих ознак складів злочинів, передбачених національним законодавством, з позиції їх відповідності положенням норм Конвенції, як вони тлумачаться (розуміються, визнаються і конкретизуються) ЄСПЛ. Тобто, в кримінально-правовому аспекті можливим є врахування правових позицій ЄСПЛ зокрема з питань визначення змісту оціночних ознак, чіткості, зрозумілості і однозначності правової норми, тлумачення понять, що входять до ознак об’єктивної сторони складів різних злочинів, наприклад: житло, таємниця кореспонденції, приватне життя, сімейне життя. Окрім того, з позицій матеріального кримінального права слід досліджувати правові позиції ЄСПЛ щодо змісту права на життя (ст. 2 Конвенції), заборони катування (ст. 3 Конвенції), заборони рабства та примусової праці (ст. 4 Конвенції), права на свободу та особисту недоторканність (ст. 5 Конвенції), презумпції невинуватості (ч. 2 ст. 6 Конвенції) тощо. Окрему наукову і практичну проблему складають засоби імплементації практики ЄСПЛ в національну правову систему : обов’язкове виконання рішення ЄСПЛ державою, щодо якої винесено відповідне рішення; приведення національного законодавства у відповідність до ЄСПЛ; застосування норм ЄСПЛ національними органами, які здійснюють правозастосування; тлумачення ЄСПЛ національними суб’єктами права; діяльність КСУ у випадках необхідності встановлення відповідності ЄСПЛ Конституції України; вплив рішень ЄСПЛ на правосвідомість як службових і посадових осіб, так і громадян. В цьому контексті вельми цікавими є перспективи імплементації правових позицій ЄСПЛ до чинного вітчизняного кримінального законодавства.

Registration Date

2025-08-11

popup.nrat_date

2025-08-11