Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U003379, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

15-08-2025

Статус

Захищена

Назва роботи

Рішення Європейського суду з прав людини як джерело кримінального права України

Здобувач

Южека Роман Сергійович,

Керівник Соболь Оксана Іванівна
Опонент Грохольський Вадим Петрович
Опонент Бурдін Михайло Юрійович
Рецензент Кулініч Ольга Олександрівна
Рецензент Почтовий Максим Миколайович

Опис

З огляду на необхiднiсть приведення вiтчизняного законодавства у вiдповiднiсть iз нормами i принципами мiжнародного права досить важливим постає проблема вивчення європейського законодавчого досвiду та європейської правової доктрини. Проблема формування джерел права у національній правовій системі вважається однією з найбільш нагальних і дискусійних в юридичній науці. Питання про те, що слід вважати джерелом права, який вигляд повинна мати ієрархічна структура джерел права, мають важливе не тільки теоретичне, а й практичне значення, оскільки вони виступають свого роду орієнтиром, дороговказом для суб’єктів правозастосування у правовій системі в цілому. Правові позиції Європейського Суду з прав людини займають особливе місце серед джерел, якими на сьогодні керуються національні суди та інші органи державної влади у своїй діяльності. Вони є результатом тлумачення норм Конвенції, а також відношенням Європейського Суду до певної правової проблеми, у тому числі правових питань у межах інститутів кримінального права. Розробка питань, пов’язаних із визначенням змісту практики Європейського Суду з прав людини як джерела матеріального кримінального права є актуальним напрямом розвитку вітчизняної юридичної науки. Проблема розуміння практики ЄСПЛ як джерела права, у тому числі матеріального кримінального права, широка і складна: це не лише зміна підходів до вирішення певних питань, зміна поглядів на проблему, а й, якщо брати в цілому, зміна парадигм у правовій культурі суспільства. Доведено, що джерелами кримінального права можна вважати такі правові позиції ЄСПЛ, викладені у його рішеннях, в яких дається тлумачення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., а також дається оцінка змісту окремих ознак складів злочинів, передбачених національним законодавством, з позиції їх відповідності положенням норм Конвенції, як вони тлумачаться (розуміються, визнаються і конкретизуються) ЄСПЛ. Тобто, в кримінально-правовому аспекті можливим є врахування правових позицій ЄСПЛ зокрема з питань визначення змісту оціночних ознак, чіткості, зрозумілості і однозначності правової норми, тлумачення понять, що входять до ознак об’єктивної сторони складів різних злочинів, наприклад: житло, таємниця кореспонденції, приватне життя, сімейне життя. Окрім того, з позицій матеріального кримінального права слід досліджувати правові позиції ЄСПЛ щодо змісту права на життя (ст. 2 Конвенції), заборони катування (ст. 3 Конвенції), заборони рабства та примусової праці (ст. 4 Конвенції), права на свободу та особисту недоторканність (ст. 5 Конвенції), презумпції невинуватості (ч. 2 ст. 6 Конвенції) тощо. Окрему наукову і практичну проблему складають засоби імплементації практики ЄСПЛ в національну правову систему : обов’язкове виконання рішення ЄСПЛ державою, щодо якої винесено відповідне рішення; приведення національного законодавства у відповідність до ЄСПЛ; застосування норм ЄСПЛ національними органами, які здійснюють правозастосування; тлумачення ЄСПЛ національними суб’єктами права; діяльність КСУ у випадках необхідності встановлення відповідності ЄСПЛ Конституції України; вплив рішень ЄСПЛ на правосвідомість як службових і посадових осіб, так і громадян. В цьому контексті вельми цікавими є перспективи імплементації правових позицій ЄСПЛ до чинного вітчизняного кримінального законодавства.

Дата реєстрації

2025-08-11

Додано в НРАТ

2025-08-11