Search academic texts

Information × Registration Number 0825U003703, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 11-10-2025 popup.evolution . Title The use of special psychiatric and psychological knowledge during the investigation of crimes against the life and health of a person Author Daria Khoroshun, popup.head Vlada O. Husieva popup.opponent Anna O. Spitsyna popup.opponent Larysa Arkusha popup.review Vasyl V. Kikinchuk popup.review Vitalii V. Romaniuk Description У дисертаційному дослідженні вперше досліджено теоретичні і праксеологічні засади використання спеціальних психіатричних і психологічних знань під час розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи. Комплексно висвітлено й узагальнено теоретичні основи дослідження проблем використання спеціальних психіатричних і психологічних знань під час розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи. Запропоновано теоретичні положення та практичні рекомендації, які допоможуть слідчим комплексно й обґрунтовано використовувати спеціальні психіатричні та психологічні знання під час розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи з метою удосконалення правозастосовної практики, забезпечення розроблення положень методики розслідування злочинів цієї групи. На підставі аналізу наукової літератури та правових джерел запропоновано п’ятиетапну періодизацію розвитку судової психіатрії в Україні, серед яких: 1) перший етап (1919–1929 рр.) – характеризувався становленням судово-психіатричної практики, відкриттям перших науково-дослідних установ у галузі психоневрології та формуванням підходів до оцінки осіб із психічними розладами; 2) другий етап (1930–1950 рр.) включає інституційне оформлення судово-психіатричної системи в межах державної охорони здоров’я, розвиток експертних комісій, кадрове забезпечення та навчання фахівців; 3) третій етап (1951–1991 рр.) – період уніфікації методик, впровадження системи спеціалізованих психіатричних лікарень (загального й спеціального типу), а також запровадження комплексних методів діагностики; 4) четвертий етап (1991–2018 рр.) ознаменований переходом до міжнародних стандартів діагностики (МКХ-10), посиленням міжвідомчої взаємодії та реформуванням медико-правової системи; 5) п’яти етап (від 2018 р. і триває дотепер), охоплює сучасний період і пов’язаний із прийняттям оновленого Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, актуалізацією МКХ-11 та викликами воєнного стану в Україні. У роботі констатовано, що правові засади використання спеціальних знань у сфері кримінального судочинства формувалися поступово, під впливом соціальних, правових чинників і пов’язані із розвитком науки. Визначено, що активну роль у цьому процесі відігравали не лише юристи, а й фахівці-психіатри, які сприяли формуванню концепції осудності й обмеженої осудності як фундаменту правової оцінки психічного стану особи. Проведений системний аналіз наукових джерел засвідчив, що наші сучасники зосереджуються переважно на питаннях призначення судово-психіатричної експертизи, рідше психологічної, у провадженнях щодо вбивств, тяжких тілесних ушкоджень чи домашнього насильства. Проте недостатньо уваги приділяється участі спеціалістів в інших процесуальних і непроцесуальних формах реалізації спеціальних знань. Обґрунтовано необхідність розроблення науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо використання психіатричних і психологічних знань у досудовому слідстві за іншими категоріями справ. Уточнено, що спеціальні знання – це такі, що виходять за межі загальної професійної компетенції слідчого, прокурора або суду, і повинні бути використані через залучення експерта чи спеціаліста. Визначено, що спеціальні психіатричні знання застосовуються для встановлення психічного стану особи, а психологічні — для дослідження поведінки психічно здорової особи, налагодження комунікації в межах провадження, особливо з уразливими групами (неповнолітніми, жертвами насильства тощо). З’ясовано, що найпоширенішими формами використання спеціальних психіатричних і психологічних знань у злочинах проти життя та здоров’я особи є: 1) судово-психіатрична експертиза; 2) психологічна експертиза; 3) участь спеціаліста у слідчих (розшукових) діях; 4) надання консультативної допомоги спеціалістами. Наголошено, що реалізація деяких із цих форм є обов’язковою згідно із законодавством, тоді як інші є дискреційними, проте не менш важливими для вирішення спеціальних питань. Наголошено на необхідності дотримання презумпції психічного здоров’я особи при реалізації факультативних форм, аби уникнути порушень прав учасників кримінального провадження. Registration Date 2025-09-12 popup.nrat_date 2025-09-12 Close