Search academic texts

Information × Registration Number 0825U003808, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 27-10-2025 popup.evolution . Title Exemption from proof in civil proceedings Author Inna Osipova, popup.head Maksym O. Hetmantsev popup.opponent Andrii V. Petrovskyi popup.opponent Svitlana J. Fursa popup.opponent Volodymyr A. Kroytor popup.review Vitalii M. Korolenko Description Дисертація є самостійною та завершеною науковою працею, в якій викладено результати комплексного науково-практичного дослідження процесуально-правових підстав звільнення від доказування в цивільному судочинстві України. Метою дослідження є розкриття правової природи підстав звільнення від доказування в цивільному судочинстві та формулювання практичних рекомендацій щодо удосконалення законодавства в досліджуваній галузі. У роботі окреслено ключові проблеми правового регулювання підстав звільнення від доказування, запропоновано шляхи їх вдосконалення та сформульовано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності судового захисту. У першому розділі дисертації розглянуто актуальність проблеми підстав звільнення від доказування у цивільному судочинстві та методологічні засади її дослідження у науці цивільного процесуального права. Напрямок і наукові методи дослідження, що використовувалися під час написання дисертації, були обрані відповідно до мети і завдань дослідження із урахуванням об’єкта та предмета. Вибір напряму дисертаційного дослідження зумовлений специфікою процесуального регулювання та правозастосування підстав звільнення від доказування у цивільних справах, що розглядаються судами. Основну увагу зосереджено на аналізі нормативної конструкції цих підстав, їх класифікації, процесуальних наслідків застосування, а також впливу на реалізацію принципів диспозитивності, змагальності та ефективності судового захисту. У процесі дослідження було порушено низку актуальних методологічних питань, які потребували розв’язання. Зокрема, йшлося про виділення та характеристику особливостей підстав звільнення від доказування у межах цивільного судочинства та визначення їх впливу на ефективність судового захисту прав, свобод та інтересів особи; співвідношення понять «доказування» і «доведення» у цивільному процесі; визначення інституту доказування як базового рівня, що об’єднує систему норм цивільного процесуального права, частина з яких регулює підстави звільнення від доказування і має, яке правило, автономний характер; поняття, зміст, структуру інституту доказування та визначення місця субінституту звільнення від доказування, що діє у його межах; значення методології як пізнавального інструменту у науці цивільного процесуального права з позицій розкриття правової природи підстав звільнення від доказування в цивільному судочинстві; повноваження учасників справи у доказовій діяльності як реалізацію процесуального права або обов’язку; співвідношення понять «метод» і «методика» в юридичному дослідженні з метою розкриття правових дефініцій; видів судових ухвал, що стосуються застосування окремих підстав звільнення від доказування. У роботі проведено ретроспективне дослідження становлення та еволюції правового регулювання підстав звільнення від доказування у цивільному судочинстві, а також аналіз наукових підходів до цього питання, сформованих у різні історичні періоди. У межах дослідження запропоновано авторську історичну періодизацію розвитку підходів до звільнення від доказування із характеристикою кожного періоду, зокрема із виділенням особливостей законодавчого закріплення відповідних підстав у цивільному судочинстві. Запропоновано наступну періодизацію генезису правового регулювання підстав звільнення від доказування у цивільному судочинстві: I етап - із другої половини ІХ до середини XVII століття; II етап - друга половина XVII століття початок XIX століття; III етап - друга половина XIX століття до теперішнього часу. У межах кожного з етапів виділяються і характеризувалися історичні періоди у яких здійснювалися законодавчі реформи, що впливали на процес судового доказування і визначалися підстави звільнення від доказування. Зроблено висновок, що саме в кінці XIX - на початку XX століття в європейській правовій традиції цивільне судочинство остаточно сформувалось як самостійне процесуальне провадження у цивільних справах, набуло ознак системності та внутрішньої логіки, і стало окремим видом судочинства, який з того часу позначається як цивільне. У межах цього ж періоду сформувалася й наукова дисципліна, яка спочатку називалася «цивільний процес» / «цивільне судочинство», а надалі - «цивільне процесуальне право». Цивільний процес як навчальна дисципліна почала викладатися в університетських закладах освіти на території сучасної України. У другому розділі дисертації, який містить три підрозділи, досліджено поняття звільнення від доказування, проаналізовано його процесуальну природу та охарактеризовано структурний зміст. Registration Date 2025-09-29 popup.nrat_date 2025-09-29 Close