Реєстраційний номер
0825U003808, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-10-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Підстави звільнення від доказування в цивільному судочинстві
Здобувач
Осіпова Інна Іванівна,
Керівник Гетманцев Максим Олександрович
Опонент Петровський Андрій Володимирович
Опонент Фурса Світлана Ярославівна
Опонент Кройтор Володимир Андрійович
Рецензент Короленко Віталій Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України
Опис
Дисертація є самостійною та завершеною науковою працею, в якій викладено результати комплексного науково-практичного дослідження процесуально-правових підстав звільнення від доказування в цивільному судочинстві України. Метою дослідження є розкриття правової природи підстав звільнення від доказування в цивільному судочинстві та формулювання практичних рекомендацій щодо удосконалення законодавства в досліджуваній галузі. У роботі окреслено ключові проблеми правового регулювання підстав звільнення від доказування, запропоновано шляхи їх вдосконалення та сформульовано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності судового захисту. У першому розділі дисертації розглянуто актуальність проблеми підстав звільнення від доказування у цивільному судочинстві та методологічні засади її дослідження у науці цивільного процесуального права. Напрямок і наукові методи дослідження, що використовувалися під час написання дисертації, були обрані відповідно до мети і завдань дослідження із урахуванням об’єкта та предмета. Вибір напряму дисертаційного дослідження зумовлений специфікою процесуального регулювання та правозастосування підстав звільнення від доказування у цивільних справах, що розглядаються судами. Основну увагу зосереджено на аналізі нормативної конструкції цих підстав, їх класифікації, процесуальних наслідків застосування, а також впливу на реалізацію принципів диспозитивності, змагальності та ефективності судового захисту. У процесі дослідження було порушено низку актуальних методологічних питань, які потребували розв’язання. Зокрема, йшлося про виділення та характеристику особливостей підстав звільнення від доказування у межах цивільного судочинства та визначення їх впливу на ефективність судового захисту прав, свобод та інтересів особи; співвідношення понять «доказування» і «доведення» у цивільному процесі; визначення інституту доказування як базового рівня, що об’єднує систему норм цивільного процесуального права, частина з яких регулює підстави звільнення від доказування і має, яке правило, автономний характер; поняття, зміст, структуру інституту доказування та визначення місця субінституту звільнення від доказування, що діє у його межах; значення методології як пізнавального інструменту у науці цивільного процесуального права з позицій розкриття правової природи підстав звільнення від доказування в цивільному судочинстві; повноваження учасників справи у доказовій діяльності як реалізацію процесуального права або обов’язку; співвідношення понять «метод» і «методика» в юридичному дослідженні з метою розкриття правових дефініцій; видів судових ухвал, що стосуються застосування окремих підстав звільнення від доказування. У роботі проведено ретроспективне дослідження становлення та еволюції правового регулювання підстав звільнення від доказування у цивільному судочинстві, а також аналіз наукових підходів до цього питання, сформованих у різні історичні періоди. У межах дослідження запропоновано авторську історичну періодизацію розвитку підходів до звільнення від доказування із характеристикою кожного періоду, зокрема із виділенням особливостей законодавчого закріплення відповідних підстав у цивільному судочинстві. Запропоновано наступну періодизацію генезису правового регулювання підстав звільнення від доказування у цивільному судочинстві: I етап - із другої половини ІХ до середини XVII століття; II етап - друга половина XVII століття початок XIX століття; III етап - друга половина XIX століття до теперішнього часу. У межах кожного з етапів виділяються і характеризувалися історичні періоди у яких здійснювалися законодавчі реформи, що впливали на процес судового доказування і визначалися підстави звільнення від доказування. Зроблено висновок, що саме в кінці XIX - на початку XX століття в європейській правовій традиції цивільне судочинство остаточно сформувалось як самостійне процесуальне провадження у цивільних справах, набуло ознак системності та внутрішньої логіки, і стало окремим видом судочинства, який з того часу позначається як цивільне. У межах цього ж періоду сформувалася й наукова дисципліна, яка спочатку називалася «цивільний процес» / «цивільне судочинство», а надалі - «цивільне процесуальне право». Цивільний процес як навчальна дисципліна почала викладатися в університетських закладах освіти на території сучасної України. У другому розділі дисертації, який містить три підрозділи, досліджено поняття звільнення від доказування, проаналізовано його процесуальну природу та охарактеризовано структурний зміст.
Дата реєстрації
2025-09-29
Додано/оновлено в НРАТ
2025-09-29 / 2026-07-01
