Registration Number
0825U003930, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
28-11-2025
popup.evolution
.
Title
Optimization of agrobiological regimes for growing grain crops in crop rotation based on the minimization of soil tillage and rational use of fertilizers in the Northern Steppe of Ukraine
Author
Nelya V. Havrylenko,
popup.head Mikhajlo S. Shevchenko
popup.opponent Oleksii A. Tsiuk
popup.opponent Yuriy I. Tkalich
popup.review Katerina A. Derevenets-Shevchenko
popup.review Lidija M. Desyatnik
popup.rada
State Institution "Institute of Grain Crops" of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
Description
У дисертаційному дослідженні узагальнено, теоретично та економічно обґрунтовано наукові підходи до вибору способів основного обробітку ґрунту із метою підвищення продуктивності польових культур у короткоротаційній сівозміні. Особливу увагу приділено вдосконаленню та розробці нових рішень щодо підвищення ефективності енергоощадних і грунтозахисних безполицевих способів обробітку з одночасним використанням удобрення та післяжнивних решток попередників.
Метою дослідження є розробка та наукове обґрунтування сучасних систем обробітку грунту на основі мінімалізації та мульчування з цілеспрямованим зменшення їх деградації, збереження родючості чорноземів, а також підвищення продуктивності польових культур в умовах Північного Степу України.
На підставі результатів досліджень було модернізовано та адаптовано діючі технологічні підходи до основного обробітку ґрунту з урахуванням особливостей господарств різних форм власності на землю. Експериментальні напрацювання пройшли апробацію в умовах виробничої практики, де продемонстрували свою агрономічну доцільність і високу ефективність, що підтверджено їх успішним впровадженням у підприємствах Північного Степу України: зокрема в ДП ДГ «Дніпро» Дніпровського району Дніпропетровської області – 85 га та на Ерастівській дослідній станції ДУ ІЗК НААН України Дніпровського району Дніпропетровської області – 66 га. У господарствах щороку фіксувалося підвищення урожайності зернових культур з стабільно високими показниками економічної результативності виробництва.
У процесі досліджень доведено, що за полицевого обробітку отримали найменші значення твердості ґрунту, сприяючи кращому стану орного горизонту, особливо за сівби і збирання культур. Мінімальний та грунтозахисний безполицеві обробітки викликали суттєве підвищення твердості практично в два рази, порівняно з полицевим. Грунт під горохом і ячменем ярим на кінець вегетації виявився найтвердішим, тоді як у посівах кукурудзи і соняшника, хоча і були нижчі показники, але мали все ж таки критичні рівні твердості – понад 25–27 кг/см².
Грунтозахисний безполицевий обробіток забезпечив нижчі значення загальної пористості, порівняно з полицевим – у середньому 54,3 % навесні та 51,6 % р – восени. При цьому частка водонасичених пор практично не змінювалася, а показник аераційної пористості був нижчим за варіант з полицевим. Це свідчить про формування щільнішого ґрунтового профілю, однак мульчувальння рослинними рештами частково компенсує меншу кількість пор.
розвитку культур.
Найменший рівень забур’яненості виявлено на фоні полицевого обробітку ґрунту, особливо в період збирання урожаю, коли щільність бур’янів не перевищувала 5–7 шт./м², а маса бур’янів залежно від культури становила лише 2,20–6,30 г/м². Такий результат пояснюється високою ефективністю полицевого обробітку в механічному знищенні насіння бур’янів та глибокому загортанні рослинних решток, що значно ускладнює проростання насіння у верхньому шарі ґрунту.
Внесення добрив N₄₅P₄₅K₄₅ неоднозначно впливало на розвиток бур’янів. На початку вегетації підживлення стимулювало розвиток культур, це призводило до зменшення чисельності бур’янів – наприклад, у посівах пшениці за полицевого обробітку вона зменшилася з 12,3 до 8,21 шт./м². У той же час, за мілкого обробітку удобрення сприяло наростанню маси бур’янів – до 37,0 г/м², зокрема у посівах ячменю ярого, що пов’язано з активним засвоєнням елементів живлення бур’янами.
За полицевого обробітку ґрунту, отримали найвищі та найстабільніші показники урожайності серед усіх культур сівозміни. Врожайність у варіанті полицевого обробітку перевищувала безполицеві на 0,36–0,56 т/га (10,2–14,5 %) залежно від культури.
Застосування мінеральних добрив, (N₄₅P₄₅K₄₅) забезпечувало приріст урожайності на 0,20–0,89 т/га (9,1–17,1 %) порівняно з неудобреними варіантами. Найбільша ефективність добрив була при поєднанні з полицевим обробітком, зокрема урожайність кукурудзи підвищувалась до +0,89 т/га (+17,7 %), а пшениці озимої – до +0,93 т/га (+17,8 %).
Найвищу економічну ефективність серед усіх культур сівозміни отримали вирощуючи соняшник, який забезпечив максимальний рівень умовно чистого прибутку – до 51 765 грн/га – та рентабельність до 301,55 % за полицевого обробітку, незалежно від застосування мінеральних добрив. Такий результат зумовлений поєднанням високої ціни реалізації продукції та порівняно невисоких виробничих витрат. Кукурудза також виявилася прибутковою культурою, з високими економічними показниками як за грунтозахисного безполицевого обробітку без внесення добрив (рентабельність понад 200 %), так і за полицевого із застосуванням добрив, де умовно чистий прибуток перевищував 33 000 грн/га.
Registration Date
2025-10-16
popup.nrat_date
2025-10-16 / 2026-07-20
