Registration Number
0825U004044, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
17-12-2025
popup.evolution
.
Title
Ecologically Oriented Techniques in Design Activities of the Second Half of the 20th – Early 21st Centuries (Textiles and Clothing)
Author
Dongcan Ƶhang,
popup.head Oksana M. Lagoda
popup.opponent Nataliia V. Skliarenko
popup.opponent Nataliya Chuprina
popup.review Vladislava V. Gurdina
popup.review Viktoriia Budiak
popup.rada
Kharkiv Academy of Design and Arts
Description
Дослідження присвячено становленню та розвитку сталої моди і еко-практик дизайну, зокрема, у Китаї. Проблему екологізації дизайну розглянуто з точки зору взаємодії людини з довкіллям – природним і штучно створеним, органічно включеним у її життєдіяльність. Показано, що це пов’язано з формуванням партисипативного підходу до проєктування. Доведено, що партисипація стала надважливим фактором регуляції соціальної взаємодії в межах сталої моди між дизайнерами і виробниками.
Теоретичною основою дослідження слугувала наукова література з питань культурології, теорії мистецтва та мистецтвознавства, історії костюма і моди, соціології, теорії комунікації, масового споживання, техніко-технологічних аспектів дизайн-практик. Фахові джерела сприяли напрацюванню візуальних зразків, що ілюструють досягнення європейських і китайських дизайнерів у царині сталої моди. Виявлено екологічно орієнтовані прийоми дизайну в її межах.
На початку ХХІ століття парадигма сталої моди остаточно склалася. Серед її взаємно підпорядкованих складових концепт, що включає екологічну, економічну та соціальну сталість. Відповідно нього розробляються стратегії, в межах яких формуються різні концепції екологічного дизайну. Зміст концепцій обумовлює екологічно орієнтовані підходи, прийоми та засоби, що корелюються з функціями дизайн-продуктів, їх якістю. Дослідження практик еко-дизайну текстилю та одягу в Китаї довело, що існує ще одна вагома складова концепту сталої моди – культурна сталість. Вона окреслена посиленням комунікативних зв’язків між дизайнерами і споживачами, вказує на їх взаємну зацікавленість у результатах взаємодії в межах сталих практик моди. Як результат, формується екологічна свідомість, що спирається на екологічне мислення, результатом якого є екологічні запити та екологічні потреби. В комплексі, відбувається формування екологічної культури, де взаємодія дизайнерів, виробників і споживачів – партисипація постає ключовим фактором в дизайн-діяльності.
Проаналізовано ключові концепції еко-дизайну, їх обумовленість складовими сталої моди: стійкою, етичною, повільною модою. Доведено актуальність концепції циркулярної моди, в якій виробництво, споживання і повторна переробка взаємопов’язані у замкненому циклі, обумовлюючи не тільки утилізацію відходів, але й створення нових дизайн-стратегій, які враховують повторне використання ще на етапі проєктування. Встановлено взаємозалежність текстилю, його опорядження та принципів формоутворення одягу, які ґрунтуються на традиційних ремісничих техніках і технологіях. Виявлено, що, відроджуючи ремесла, китайські дизайнери створюють еко-моду «поза часом». Доведено, що основним прийомом в еко-дизайні Китаю слід вважати культурну сталість, яка ідентифікує китайські еко-дизайн-продукти у світовій сталій моді.
Узагальнені результати дослідження свідчать, що концепт парадигми сталої моди включає екологічну, соціальну, економічну та культурну сталість. Екологічно орієнтовані прийоми дизайну підпорядковані їм. Екологічна сталість передбачає: створення, опорядження та декорування текстильних матеріалів виключно з використанням натуральних природніх матеріалів; відродження та переосмислення в контексті сучасності традиційних ремісничих технік і технологій текстилю; безвідходне формоутворення; деконструктивний підхід у синтезі з безвідходним формоутворенням в сучасних формах костюма; апсайклінг.
Соціальна сталість передбачає втілення концепту «сталої моди» як способу життя завдяки прийомам: етичність по відношенню до рослинного і тваринного світу; справедливе ставлення до працівників і виробників текстильного продукту; етичне ставлення до споживачів через партисипативний підхід.
Економічна сталість полягає в застосуванні прийомів: циркулярність як форма організації текстильних і одягових виробництв; створення нових бізнес-моделей, які базуються на екологічній і соціальній сталості; повторне використання текстилю та одягу, ресайклінг.
Культурна сталість обумовлена таким прийомом, як зосередженість на збереженні та розвитку культурного спадку, традицій і цінностей у широкому контексті етнічної ідентифікації.
Registration Date
2025-11-07
popup.nrat_date
2025-11-07 / 2026-07-01
