Search academic texts

Information × Registration Number 0825U004148, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 10-12-2025 popup.evolution . Title Management of pregnant women with cured infertility caused by hyperprolactinemia Author Olha Martynovska, popup.head Olena M. Nosenko popup.opponent Alla V. Boychuk popup.opponent Svitlana Zhuk popup.review Volodymyr Artyomenko popup.review Gulsim S. Manasova Description У дисертаційній роботі представлено нове рішення актуального питання сучасної медицини, зокрема акушерства та гінекології, щодо зниження частоти гестаційних, акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з вилікуваним безпліддям, зумовленим синдромом гіперпролактинемії пухлинного та непухлинного генезу. Дослідження ґрунтується на вивченні гормонопродукуючої функції плаценти, матково-фетоплацентарного кровоплину, особливостей перебігу вагітності й пологів, стану новонароджених, а також на розробці методики ведення вагітності. Лікування агоністами дофаміну безплідних жінок із синдромом гіперпролактинемії, які в подальшому завагітніли в результаті терапії, сприяє вірогідному зниженню рівня пролактину в сироватці крові (з 91,14±5,07 до 13,54±0,32 нг/мл) і вільного тестостерону (з 6,35±0,07 до 5,50±0,09 нг/мл), підвищенню вмісту фолікулостимулюючого гормону (з 4,64±0,07 до 5,32±0,10 мМО/л), лютеїнізуючого гормону (з 5,00±0,08 до 5,50±0,09 мМО/л), естрадіолу (з 26,15±0,79 до 71,68±1,42 пг/мл) та прогестерону (з 5,05±0,13 до 16,17±0,20 нг/мл). До початку лікування встановлено зворотний кореляційний зв’язок між рівнем пролактину та рівнями фолікулостимулюючого (r = –0,47, p < 0,01), лютеїнізуючого гормонів (r = –0,36, p < 0,01), естрадіолу (r = –0,37, p < 0,01) і прогестерону (r = –0,49, p < 0,01). Тривалість безперервного лікування агоністами дофаміну становить у середньому 6,39±0,15 міс; нормалізація рівня пролактину відбувається через 3,45±0,12 міс, встановлення регулярного менструального циклу – через 3,82±0,11 міс, відновлення овуляції – через 5,41±0,12 міс; вагітність настає в середньому через 8,22±0,18 міс. У вагітних із вилікуваним безпліддям на тлі синдрому гіперпролактинемії протягом усього гестаційного періоду виявляються підвищені рівні пролактину та знижені рівні прогестерону. Вміст людського плацентарного лактогену знижений у 11–12 та 36–37 тижнів і підвищений у 18–20 тижнів. Рівень некон’югованого естріолу є підвищеним у 11–12 та 18–20 тижнів і зниженим у 30–31 та 36–37 тижнів. Такі зміни формують підґрунтя для розвитку плацентарної дисфункції та плацента-асоційованих гестаційних і акушерських ускладнень та зумовлюють необхідність своєчасних лікувально-профілактичних заходів. Вагітність у жінок з вилікуваним безпліддям внаслідок синдрому гіперпролактинемії пухлинного та непухлинного генезу характеризується порушеннями гемодинаміки в матково-фетоплацентарній системі: вірогідним підвищенням середнього пульсаційного індексу маткових артерій упродовж усієї вагітності; у другому та третьому триместрах – підвищенням пульсаційного індексу пуповинної артерії, зниженням пульсаційного індексу середньої мозкової артерії та церебро-плацентарного співвідношення. При цьому пульсаційний індекс венозної протоки не має вірогідних відмінностей порівняно з контролем. У першому триместрі вагітність у жінок із синдромом гіперпролактинемії супроводжується ознаками первинної плацентарної дисфункції: порушенням диференціювання та васкуляризації ворсинчастого хоріону, недостатньою цитотрофобластичною інвазією, затримкою гестаційного ремоделювання спіральних артерій та незавершеною децидуалізацією ендометріальної строми. Це може призводити до ранніх втрат вагітності, а надалі – до плацента-асоційованих ускладнень вагітності. Ведення вагітності за розробленою методикою у жінок із мікропролактиномами забезпечує зменшення частоти ретрохоріальної гематоми у 4,83 раза (6,90 % проти 33,33 %, ВШ 0,15 [0,03–0,81]), загрози переривання вагітності – у 4,83 раза (13,79 % проти 66,67 %, ВШ 0,08 [0,02–0,32]), викиднів – у 3,68 раза (10,34 % проти 38,10 %, ВШ 0,19 [0,04–0,83]), плацентарної дисфункції – у 4,00 раза (15,38 % проти 61,54 %, ВШ 0,11 [0,02–0,53]), передчасних пологів – у 4,67 раза (11,54 % проти 53,85 %, ВШ 0,11 [0,02–0,57]). Кількість термінових пологів збільшується у 1,92 раза (88,46 % проти 46,15 %, ВШ 8,94 [1,76–45,37]), а частота живонароджень – у 1,45 раза (89,66 % проти 61,90 %, ВШ 5,33 [1,21–23,54]). У жінок з ідіопатичною гіперпролактинемією запропонована методика ведення вагітності приводить до зниження частоти ретрохоріальної гематоми у 5,13 раза (5,41 % проти 27,78 %, ВШ 0,15 [0,03–0,74]), загрози переривання вагітності – у 3,60 раза (10,81 % проти 38,89 %, ВШ 0,19 [0,06–0,66]), викиднів – з 22,22 % до 0 % (p < 0,01), гестаційного цукрового діабету – з 17,86 % до 0 % (p < 0,01), плацентарної дисфункції – у 4,63 раза (10,81 % проти 50,00 %, ВШ 0,11 [0,02–0,53]), багатоводдя – з 14,29 % до 0 % (p < 0,01). Кількість випадків передчасного розриву плодових оболонок зменшується у 2,42 раза (16,22 % проти 39,29 %, ВШ 0,30 [0,09–0,95]), допологового передчасного розриву – у 3,96 раза (8,11 % проти 32,14 %, ВШ 0,19 [0,04–0,77]). Передчасні пологи повністю відсутні (0 % проти 28,57 %, p < 0,01). Кількість термінових пологів збільшується у 1,40 раза (100 % проти 71,43 %, p < 0,01), а живонароджень – у 1,29 раза (100 % проти 77,78 %, p < 0,01). Registration Date 2025-11-21 popup.nrat_date 2025-11-21 Close