Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004148, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 10-12-2025 Статус Захищена Назва роботи Ведення вагітних з вилікуваним безпліддям, обумовленим гіперпролактинемією Здобувач Мартиновська Ольга Василівна, Керівник Носенко Олена Миколаївна Опонент Бойчук Алла Володимирівна Опонент Жук Світлана Іванівна Рецензент Артьоменко Володимир Вікторович Рецензент Манасова Гульсим Серікбаєвна Опис У дисертаційній роботі представлено нове рішення актуального питання сучасної медицини, зокрема акушерства та гінекології, щодо зниження частоти гестаційних, акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з вилікуваним безпліддям, зумовленим синдромом гіперпролактинемії пухлинного та непухлинного генезу. Дослідження ґрунтується на вивченні гормонопродукуючої функції плаценти, матково-фетоплацентарного кровоплину, особливостей перебігу вагітності й пологів, стану новонароджених, а також на розробці методики ведення вагітності. Лікування агоністами дофаміну безплідних жінок із синдромом гіперпролактинемії, які в подальшому завагітніли в результаті терапії, сприяє вірогідному зниженню рівня пролактину в сироватці крові (з 91,14±5,07 до 13,54±0,32 нг/мл) і вільного тестостерону (з 6,35±0,07 до 5,50±0,09 нг/мл), підвищенню вмісту фолікулостимулюючого гормону (з 4,64±0,07 до 5,32±0,10 мМО/л), лютеїнізуючого гормону (з 5,00±0,08 до 5,50±0,09 мМО/л), естрадіолу (з 26,15±0,79 до 71,68±1,42 пг/мл) та прогестерону (з 5,05±0,13 до 16,17±0,20 нг/мл). До початку лікування встановлено зворотний кореляційний зв’язок між рівнем пролактину та рівнями фолікулостимулюючого (r = –0,47, p < 0,01), лютеїнізуючого гормонів (r = –0,36, p < 0,01), естрадіолу (r = –0,37, p < 0,01) і прогестерону (r = –0,49, p < 0,01). Тривалість безперервного лікування агоністами дофаміну становить у середньому 6,39±0,15 міс; нормалізація рівня пролактину відбувається через 3,45±0,12 міс, встановлення регулярного менструального циклу – через 3,82±0,11 міс, відновлення овуляції – через 5,41±0,12 міс; вагітність настає в середньому через 8,22±0,18 міс. У вагітних із вилікуваним безпліддям на тлі синдрому гіперпролактинемії протягом усього гестаційного періоду виявляються підвищені рівні пролактину та знижені рівні прогестерону. Вміст людського плацентарного лактогену знижений у 11–12 та 36–37 тижнів і підвищений у 18–20 тижнів. Рівень некон’югованого естріолу є підвищеним у 11–12 та 18–20 тижнів і зниженим у 30–31 та 36–37 тижнів. Такі зміни формують підґрунтя для розвитку плацентарної дисфункції та плацента-асоційованих гестаційних і акушерських ускладнень та зумовлюють необхідність своєчасних лікувально-профілактичних заходів. Вагітність у жінок з вилікуваним безпліддям внаслідок синдрому гіперпролактинемії пухлинного та непухлинного генезу характеризується порушеннями гемодинаміки в матково-фетоплацентарній системі: вірогідним підвищенням середнього пульсаційного індексу маткових артерій упродовж усієї вагітності; у другому та третьому триместрах – підвищенням пульсаційного індексу пуповинної артерії, зниженням пульсаційного індексу середньої мозкової артерії та церебро-плацентарного співвідношення. При цьому пульсаційний індекс венозної протоки не має вірогідних відмінностей порівняно з контролем. У першому триместрі вагітність у жінок із синдромом гіперпролактинемії супроводжується ознаками первинної плацентарної дисфункції: порушенням диференціювання та васкуляризації ворсинчастого хоріону, недостатньою цитотрофобластичною інвазією, затримкою гестаційного ремоделювання спіральних артерій та незавершеною децидуалізацією ендометріальної строми. Це може призводити до ранніх втрат вагітності, а надалі – до плацента-асоційованих ускладнень вагітності. Ведення вагітності за розробленою методикою у жінок із мікропролактиномами забезпечує зменшення частоти ретрохоріальної гематоми у 4,83 раза (6,90 % проти 33,33 %, ВШ 0,15 [0,03–0,81]), загрози переривання вагітності – у 4,83 раза (13,79 % проти 66,67 %, ВШ 0,08 [0,02–0,32]), викиднів – у 3,68 раза (10,34 % проти 38,10 %, ВШ 0,19 [0,04–0,83]), плацентарної дисфункції – у 4,00 раза (15,38 % проти 61,54 %, ВШ 0,11 [0,02–0,53]), передчасних пологів – у 4,67 раза (11,54 % проти 53,85 %, ВШ 0,11 [0,02–0,57]). Кількість термінових пологів збільшується у 1,92 раза (88,46 % проти 46,15 %, ВШ 8,94 [1,76–45,37]), а частота живонароджень – у 1,45 раза (89,66 % проти 61,90 %, ВШ 5,33 [1,21–23,54]). У жінок з ідіопатичною гіперпролактинемією запропонована методика ведення вагітності приводить до зниження частоти ретрохоріальної гематоми у 5,13 раза (5,41 % проти 27,78 %, ВШ 0,15 [0,03–0,74]), загрози переривання вагітності – у 3,60 раза (10,81 % проти 38,89 %, ВШ 0,19 [0,06–0,66]), викиднів – з 22,22 % до 0 % (p < 0,01), гестаційного цукрового діабету – з 17,86 % до 0 % (p < 0,01), плацентарної дисфункції – у 4,63 раза (10,81 % проти 50,00 %, ВШ 0,11 [0,02–0,53]), багатоводдя – з 14,29 % до 0 % (p < 0,01). Кількість випадків передчасного розриву плодових оболонок зменшується у 2,42 раза (16,22 % проти 39,29 %, ВШ 0,30 [0,09–0,95]), допологового передчасного розриву – у 3,96 раза (8,11 % проти 32,14 %, ВШ 0,19 [0,04–0,77]). Передчасні пологи повністю відсутні (0 % проти 28,57 %, p < 0,01). Кількість термінових пологів збільшується у 1,40 раза (100 % проти 71,43 %, p < 0,01), а живонароджень – у 1,29 раза (100 % проти 77,78 %, p < 0,01). Дата реєстрації 2025-11-21 Додано в НРАТ 2025-11-21 Закрити