Дисертація доктора філософії. Улько Наталія Миколаївна. Психокорекція емоційних травм у дорослих

Registration Number

0826U000125, PhD dissertation

Status

Доктор філософії

Date

16-01-2026

popup.evolution

o

Title

Psychocorrection of emotional traumas in adults

Author

Nataliia M. Ulko,

popup.head Svitlana O. Stavytska
popup.opponent Tetiana M. Tytarenko
popup.opponent Taisiia V. Komar
popup.opponent Yanina M. Omelchenko
popup.review Alla F. Fedorenko

popup.rada

Dragomanov Ukrainian State University

Description

Дисертація присвячена теоретико-експериментальному дослідженню психокорекції емоційних травм у дорослих. Проведено теоретичний аналіз наукових джерел щодо розуміння проблеми чинників виникнення, особливостей протікання та психокорекційної діяльності психолога з емоційною травмою дорослих. Розкрито поняття «психотравма», «емоційна травма» та здійснено конкретизацію психологічного змісту поняття «психокорекція емоційних травм у дорослих» в контексті системних (інтегративних) теоретичних досліджень і психологічних практик щодо психологічної корекційної роботи, зокрема в рамках психодинамічного напрямку. Зроблено акцент на тому, що психотравма зачіпає поведінковий, емоційний та когнітивний компоненти функціонування дорослої особистості, де мова йде про втрати та руйнування особистісної стабільності в кількох напрямках: когнітивному розриві – нерозумінні й нездатності дати адекватну оцінку тому, що відбувається; особистісному розриві – неможливості усвідомлено сприйняти і зрозуміти свій фізичний стан, свої «нові емоції»; функціональному розриві – нездатності повноцінно виконувати соціальні та міжособистісні ролі; просторовому та соціальному розриві – зміні місця проживання й, відповідно, порушенні адаптації чи втраті соціальних зв’язків, передусім, це стосується вимушених переселенців, біженців, які виїхали за кордон); часовому розриві – «поділ» людиною свого життя на «до і після» кризової події, що спричинила емоційну травматизацію. На підставі теоретичного аналізу сформульовано визначення «емоційної травматизації» як негативного особистісного утворення, яке включає переживання невідповідності між загрозливими чинниками кризової ситуації, що супроводжується різноманітними втратами, які спричиняють її виникнення, індивідуальні особливості прояву та можливості подолання. Емоційна травматизація супроводжується інтенсивним страхом, гострим відчуттям безпорадності і втрати контролю, когнітивними й поведінковими змінами та змінами у способах регуляції афектів, що, може спричинити тривалі фізичні, психічні та особистісні розлади. У цьому контексті, емоційна психотравма розглядається як кризова ситуація, подія, яка сприймається як загроза існуванню особистості, порушує її нормальну життєдіяльність та стає травматичною подією, тобто емоційним потрясінням, переживанням, яке набуває для особистості виняткового значення. Наголошується, що те як особистість переживає й долає цю ситуація і подію, залежить від багатьох чинників, в тому числі від наявності в особистості зовнішніх та внутрішніх ресурсів (соціальних, психологічних, духовних, фізичних), стратегій подолання, а також необхідного психологічного супроводу. Тому, травма (за наявності певних умов – резильєнтність, психоедукація, психокорекція) може сприяти й особистісному зростанню, оскільки успішне подолання психологічних, соціальних чи фізичних труднощів дає особистості ресурс для асиміляції травмуючої події та можливості подальшого розвитку в позитивному напрямі. На основі теоретичного аналізу виділено основні характеристики емоційної травми: контекстуальність – події стають травматичними, якщо особистість не може самостійно знайти усвідомлений контекст емоційного розуміння (дискретність когнітивного та афективного компонентів Я- концепції дорослої особистості), в якому їх можна інтегрувати; екзистенціальність – емоційна травма руйнує відчуття безпеки особистості й занурює її в хаотичну реальність. Буття, в якому вона зіштовхується з кінечністю власного життя та життя близьких, актуалізованих в Україні військовими діями; темпоральність – вплив травми на суб’єктивне переживання часу особистістю, де травматичне минуле маніфестує себе в теперішньому і негативно впливає на майбутнє; почуття відчуженості від інших, що порушує адаптивні процеси та супроводжується соціальною дезадаптацією й дезінтеграцією та негативно впливає на поточну й майбутню життєдіяльність та самореалізацію особистості. До чинників емоційної травматизації можна віднести цілий ряд негативних подій в житті людини, однак, до психологічної травми, швидше за все, призведуть події, які: сталися несподівано й неочікувано. Зокрема ті, що змусили людину відчувати себе безсилою перед обличчям майбутніх подій; траплялися неодноразово; здійснювалися з навмисною жорстокістю; відбулися в дитинстві, оскільки ті хто вже піддавався насильству в минулому, мають більш вразливу психіку. Зазначається, що коли й саму емоційну травму розглядати як чинник, який змінює структуру часу, руйнує розуміння людиною її буття, то це може зруйнувати й відчуття єдиної самості людини. Це може призводити вже в рамках «клініки» до дисоціації і множинності персон «Я».

Registration Date

2026-01-16

popup.nrat_date

2026-01-16 / 2026-07-02