Registration Number
0826U000349, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
22-04-2026
popup.evolution
o
Title
Oxygen balance and its correction at the stages of treatment of cardiac surgery patients (a clinical and experimental study)
Author
Kateryna O. Herasymiuk,
popup.head Volodymyr V. Hnativ
popup.opponent Volodymyr I. Cherniy
popup.opponent Oleksandr V. Oliinyk
popup.review Mykola I. Shved
popup.review Mykhaylo S. Hnatyuk
popup.rada
Ternopil National Medical University named after I. Gorbachevsky of the Ministry of Health of Ukraine
Description
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання щодо дослідження клініко-функціональних та біохімічних особливостей кисневого дисбалансу у пацієнтів з ішемічною хворобою серця і супутньою патологією – гіпертонічною хворобою у періопераційному періоді з приводу аорто-коронарного шунтування, оптимізації інтенсивної терапії та дослідження ефективності використання в експерименті на тваринах кверцетину, бурштинової кислоти і оксибутирату натрію як кардіопротекторів і антигіпоксантів. Розпрацьовано алгоритм і проведено вивчення клініко-функціональних особливостей порушень кисневого балансу у пацієнтів з ішемічною хворобою серця і супутньою патологією – гіпертонічною хворобою, які потребують інтенсивної терапії перед операцією, під час операції та після завершення оперативного втручання та дано їх порівняльну характеристику. На підставі виявлених особливостей кисневого балансу у кардіологічних хворих у передопераційному періоді розроблено ряд рекомендацій: проведення терапії, направленої на нормалізацію енергетичного обміну; при підвищеній збудливості доцільне застосування атарактиків (сібазону) в дозі 0,15 мг∙кг-1 через 20-30 хвилин після внутрішньом’язового його введення, що водночас спричиняє пониження енергетичного обміну організму на 7-9 %. Крім того, у хворих з больовим синдромом адекватне знеболювання сприяє нормалізації підвищеного енергетичного обміну. Такого ж характеру вплив, хоча і менш виражений, мають таблетовані форми малих транквілізаторів та снодійних середників. При рівні гемоглобіну < 110 г·л-1 не бажано застосовувати периферичні вазодилятатори – органічні нітросполуки, які навіть у терапевтичних дозах викликають гемічну гіпоксію (до 4,5–5,5 %).
В експерименті на тваринах за допомогою функціональних методик встановлено, що одночасне введення з адреналіном тваринам бурштинової кислоти, кверцетину чи оксибутирату натрію нівелює дистрофічний вплив адреналіну як у ранній, так і у віддалений терміни спостереження. Морфологічними і кількісними морфометричними дослідженнями також встановлено, що кардіотоксична доза адреналіну спричиняє зміни дистрофічного характеру в кардіоміоцитах, у розвитку яких важливу роль відіграють розлади коронарного кровообігу і які прогресивно наростають від 2 годин до 24 години спостереження. Кожен із застосованих середників окремо: бурштинова кислота, оксибутират натрію і кверцетин – мають кардіопротекторний ефект за рахунок позитивного регулюючого впливу на коронарний кровообіг і відповідного зниження ступеня гіпоксії міокарду. Причому більш виражені ангіопротекторні властивості відмічено у кверцетину порівняно з бурштиновою кислотою і оксибутиратом натрію.
Registration Date
2026-02-26
popup.nrat_date
2026-02-26 / 2026-07-02
