Registration Number
0826U000400, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
11-04-2026
popup.evolution
.
Title
Administrative and Legal Status of Mediators and Their Associations
Author
Yevhen V. Hlushchenko,
popup.head Valentina H. Zhornokui
popup.opponent Viktor A. Popov
popup.opponent Davyd V. Simonovych
popup.review Kostiantyn L. Buhaichuk
popup.review Kateryna O. Skrynnikova
popup.rada
Kharkiv National University of Internal Affairs
Description
Дисертаційне дослідження присвячено з’ясуванню сутності та розкриттю особливостей адміністративно-правового статусу медіаторів та їх об’єднань, а також розробленню пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративного законодавства, яке регулює діяльність вказаних суб’єктів, з урахуванням сучасних викликів та загроз.
Доведено, що медіація – це структурований процес добровільного вирішення спорів за участі нейтральної третьої особи – медіатора. В свою чергу останній - це нейтральна, незалежна та неупереджена третя особа, яка допомагає сторонам конфлікту добровільно досягти взаємовигідного рішення. Медіатор не має права приймати рішення за сторони, а лише створює умови для ефективної комунікації та пошуку компромісів, а відтак метою його діяльності є сприяння мирному, ефективному та добровільному вирішенню конфліктів між сторонами, з урахуванням інтересів кожної з них.
Констатовано, що метою діяльності медіатора є сприяння мирному, ефективному та добровільному вирішенню конфліктів між сторонами, з урахуванням інтересів кожної з них. Медіатори прагнуть знизити емоційне напруження та забезпечити конструктивну взаємодію, допомагаючи сторонам знайти рішення, яке сприятиме збереженню або відновленню відносин та запобіганню ескалації конфлікту.
Зауважено, що принципи медіації слід розуміти як сукупність закріплених у нормативно-правовому рівні керівних, основоположних засад, у відповідності до яких виникають і знаходять свій розвиток процесуальні відносини між сторонами правового конфлікту та посередником (медіатором) задля його вирішення та врегулювання на добровільній і взаємовигідній основі.
Узагальнено, що значення принципів діяльності медіаторів та їх об’єднань важко переоцінити, оскільки їх належне формулювання та подальше законодавче закріплення є визначальним кроком на шляху формування даного правового інституту в нашій державі. Такі принципи поділено на: 1) загальноправові: верховенство права; законність; рівність сторін медіації; 2) міжгалузеві: конфіденційність; доступність медіації; диспозитивність; неупередженість медіатора; забезпечення оскарження дій або бездіяльності медіатора.
Аргументовано, що на сьогоднішній день, стан нормативно-правового регулювання адміністративно-правового статусу медіаторів та їх об’єднань можна оцінити неоднозначно. Так, з одного боку існує низка міжнародних нормативних документів, а також профільний Закон «Про медіацію», який визначає найбільш важливі засади діяльності медіаторів та їх об’єднань (правовий статус та порядок діяльності, тощо). А з іншої сторони низка аспектів, пов’язаних із діяльністю медіаторів, залишаються недостатньо якісно врегульованими, зокрема це стосується: а) системи підготовки медіаторів; б) гарантій діяльності медіаторів та їх об’єднань; в) ще й досі відсутній загальнодержавний Кодекс професійної етики медіаторів;
г) неврегульованим є питання оплати праці медіаторів, а також їх соціального забезпечення; д) поверхнево розкрито положення про юридичну відповідальність медіаторів; тощо.
Підкреслено, що адміністративно-правовий статус медіатора відрізняється від адміністративно-правового статусу їх об’єднань, що обумовлюється: по-перше, моментом виникнення правосуб’єктності; по-друге, обсягом повноважень; по-третє, можливістю отримувати прибуток чи винагороду; по-четверте, цілями та завданнями; по-п’яте, юридичними гарантіями їх діяльності.
Зауважено, що особливість адміністративно-правового статусу медіаторів та їх об’єднань полягає у тому, що ця категорія є міжгалузевою. Правовими інструментами та послугами медіатора успішно користуються юристи, психологи та менеджери, а також консультанти та інші спеціалісти, тому вкрай важливо здійснити чіткий перерозподіл повноважень усіх без виключення суб’єктів вирішення спорів (конфліктів), що надасть змогу медіаторам впевнено діяти в рамках визначеної компетенції.
Встановлено, що гарантії діяльності медіаторів та їх об’єднань – це сукупність правових, організаційних та соціальних механізмів, які забезпечують незалежність, неупередженість та ефективність діяльності медіаторів у процесі вирішення конфліктів і спорів. Вони спрямовані на захист прав медіаторів, створення сприятливих умов для їхньої професійної діяльності та підтримання довіри до процесу медіації. До переліку відповідних гарантій віднесено: нормативно-правові; організаційно-управлінські; соціальні; етичні; та безпекові гарантії.
Registration Date
2026-03-02
popup.nrat_date
2026-03-02 / 2026-07-01
