Registration Number
0826U000508, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
05-03-2026
popup.evolution
o
Title
Antibacterial properties and pharmacotoxicological assessment of the developed disinfecting agent on the basis of nisin
Author
Tetiana Manko,
popup.head Mykola D. Kukhtyn
popup.head Serhii B. Borovkov
popup.opponent Lyudmyla O. Tarasenko
popup.opponent Roman Sachuk
popup.opponent Sergij M. Kasianenko
popup.review Oleksandr A. Tarasov
popup.rada
Institute of Veterinary Medicine of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
Description
У світі спостерігається тенденція до посилення вимог щодо використання речовин у засобах для дезінфекції шкіри вимені. Європейський Союз запровадив суворий контроль біоцидів, що контактують із тваринами, які використовуються для виробництва харчових продуктів. Відповідно до регламенту ЄС нові біоцидні препарати повинні проходити перевірку та отримувати дозвіл перед виходом на ринок, а їхні активні речовини мають бути попередньо затверджені. Ці вимоги поширюються і на засоби для дезінфекції дійок, що використовуються у молочній галузі. Тому перспективним напрямком є розробка засобів для обробки дійок корів на основі речовин, які містяться у молоці або молочних продуктах, що зменшує ризик появи залишків у молоці.
Метою дослідження було проаналізувати ринок вітчизняних засобів для обробки вимені корів та на основі теоретичних і експериментальних досліджень розробити й апробувати у виробничих умовах препарат для переддоїльної обробки шкіри дійок. Особливу увагу приділено ролі ефективної гігієни вимені перед доїнням у забезпеченні мікробіологічної якості молока-сировини та профілактиці маститу.
Дослідження на молочних фермах Тернопільської області показали, що субклінічний мастит у нетелей за 4 тижні до родів виявляється у 17,6 % випадків, а за 2 тижні – у 1,7 раза частіше. Основними збудниками були S. aureus (28,6–33,4 %), Str. agalactiae (35,7–44,4 %), Str. dysgalactiae (14,3 %) та Str. uberis (21,4–22,2 %). У досліджених стадах протягом року субклінічний мастит реєстрували у 3,6–27 % корів, а клінічний – у 1,3–2,4 %. Отже, ефективний контроль маститу можливий лише за умови системних профілактичних заходів.
Аналіз ринку показав наявність 88 засобів для обробки вимені, з яких 31 % призначені для переддоїльної обробки, а 69 % – для післядоїльної. Основну частку становлять препарати іноземного виробництва. Найпоширенішою діючою речовиною у засобах для переддоїльної обробки є молочна кислота (55 %), сполуки йоду (18 %), перекис водню (8 %) та бензалконій хлорид (4 %). У вітчизняних засобах молочна кислота зазвичай використовується як єдина активна речовина, тоді як у закордонних препаратах вона поєднується з іншими антимікробними компонентами. За формою застосування пінні засоби становлять 55 %, а розчини – 45 %.
Під час дослідження можливості використання нізину як антибактеріальної субстанції встановлено, що його мінімальна інгібуюча концентрація за експозиції 30 секунд для S. aureus становить 1 %, для Str. uberis – 0,125 %. Нізин у концентраціях 1–2 % не проявляв вираженої інгібуючої дії на E. coli, проте пригнічував понад 80–90 % мікрофлори. Для молочної кислоти мінімальна інгібуюча концентрація становила 2 % для S. aureus і E. coli та 1 % для Str. uberis. Навіть у нижчих концентраціях (0,5–1 %) молочна кислота інгібувала до 96–98 % мікроорганізмів. Дослідження показали синергічний бактерицидний ефект поєднання нізину з молочною кислотою.
На основі отриманих результатів розроблено сануючий засіб «Санскін» такого складу: нізин – 1 %, молочна кислота – 2 %, гліцерин – 4 %, алантоїн – 0,5 %, вода – до 100 %. Препарат являє собою прозору світло-жовту рідину зі слабким запахом молочної кислоти та рН 4,1–4,2. Протягом 12 місяців зберігання за температури 10–25 °С фізико-хімічні та бактерицидні властивості залишалися стабільними.
Токсикологічні дослідження показали, що засіб «Санскін» належить до малонебезпечних речовин (5 клас токсичності), не викликає подразнення шкіри та сенсибілізації, не має резорбтивної дії, але може спричиняти незначне подразнення слизової оболонки ока. Отримані результати підтверджують його безпечність для зовнішнього застосування.
Виробничі випробування показали, що переддоїльна обробка дійок засобом «Санскін» зменшувала кількість стафілококів у 4,8 раза, стрептококів у 4,5 раза, а бактерії групи кишкової палички практично не виявлялися. Ефективність препарату була співставною із закордонним засобом «Oxy Foam». Загалом застосування препарату дозволяло видаляти до 79,3 % бактерій роду Staphylococcus, до 77,6 % Streptococcus та майже всі бактерії групи кишкової палички.
Використання засобу «Санскін» також позитивно впливало на мікробіологічні показники молока: кількість мезофільних бактерій у свіжонадоєному молоці зменшувалася в середньому у 1,4 раза, кількість S. aureus – у 2 рази, а БГКП – на два порядки. Це сприяє отриманню молока з вищою мікробіологічною стійкістю та можливістю його реалізації як продукції екстраґатунку. Під час 14-денного використання препарату залишкові кількості його діючих речовин у молоці не виявлялися.
Отже, засіб «Санскін», створений на основі природних компонентів, є ефективним, безпечним та екологічно прийнятним для переддоїльної обробки шкіри дійок корів і може застосовуватися на молочних фермах, у тому числі в умовах органічного виробництва молока.
Ключові слова: дезінфікуючі речовини, переддоїльна обробка шкіри, МАФАнМ молока-сировини, нізин, молочна кислота, мастит, антибіотико-резистентність, токсичність препарату, Staphylococcus, Streptococ.
Registration Date
2026-03-10
popup.nrat_date
2026-03-10 / 2026-07-01
