Registration Number
0826U000538, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
27-04-2026
popup.evolution
.
Title
Youth Resilience in the Context of War: Risk Factors, Adaptive Resources, and Principles of Intervention
Author
Valeriia Y. Sodolevska,
popup.head Oleh S. Chaban
popup.opponent Larysa O. Herasymenko
popup.opponent Oleksandr O. Belov
popup.opponent Viktoriia V. Ohorenko
popup.review Vitaliy Y. Omelyanovich
popup.rada
Bogomolets National Medical University
Description
Війна спричиняє комплексний психогенний ефект на молодь, адже збігається з критичним періодом формування ідентичності, цінностей і стратегій емоційного реагування. Це призводить до появи психологічної дезадаптації, динаміка якої змінюється під впливом повномасштабної війни. Проблема адаптації молоді, застосування принципів психологічного втручання та дослідження рівня психологічної стійкості є дуже актуальною. Отже, надання якісної своєчасної медико-психологічної допомоги та адаптації, вивчення факторів ризику та дослідження принципів психологічного втручання серед молоді, дозволить розробити та впровадити нові та дієві алгоритми медико-психологічної реабілітації на основі оцінки стійкості як ключового елементу для підвищення ефективності адаптаційного процесу та якості життя.
Мета: підвищити ефективність медико-психологічної допомоги, соціальної адаптації та запобігти розвитку психічних захворювань серед молоді в контексті війни, базуючись на вивченні факторів ризику та резилієнсу.
Перед проведенням емпіричного дослідження було проаналізовано актуальну наукову літературу по темі. Процес проведення емпіричного дослідження відбувався у п’ять етапів. На етапі 1 було визначено фактори ризику розвитку психічних розладів серед молоді в умовах війни. На етапі 2 було визначено особливості дезадаптації в осіб молодого віку в умовах війни. На етапі 3 було визначено особливості якості життя, резилієнсу, реабілітаційних та адаптаційних потреб молоді в умовах війни. На етапі 4 відбулася розробка схеми медикопсихологічних інтервенцій відповідно до реабілітаційних та адаптаційних потреб у людей молодого віку.
Досліджуваною популяцією були молоді особи з порушеннями адаптації, які спричинені війною на території України. Після отримання письмової інформованої згоди було обстежено 146 осіб віком 18–35 років. Для оцінки ефективності розроблених медико-психологічних інтервенцій учасників розподіляли в одну з двох груп шляхом рандомізації, обидві отримували стандартне лікування, а учасники групи дослідження додатково брали участь у розробленій програмі психокорекції. Було використано 6 психодіагностичних шкал – опитувальник для виявлення потенційно травматичних подій LEC-5, шкала оцінки впливу травматичних подій IES-R, шкала оцінки депресії PHQ-9, опитувальник генералізованого тривожного розладу GAD-7, шкала дослідження рівня резилієнсу CD-RISC-10, шкала якості життя CQLS: Дизайн дослідження був розглянутий та схвалений Комісією з питань біоетичної експертизи та етики наукових досліджень при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця (протокол
№165 від 05.12.2022 р.). Дослідження є частиною науково-дослідної роботи (НДР) «Проактивна трансдіагностична медико-психологічна допомога постраждалому від дистресу війни населенню України (профілактика, діагностика, корекція, реабілітація)», терміни виконання 2023-2025, що виконувалось кафедрою медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Навчально-наукового інституту психічного здоров’я Національного медичного університету імені О.О.
Богомольця (Державний реєстраційний номер 0122U202016).
Зі 146 пацієнтів, що були залучені в дослідження, 73 (50%) була жінками, а 73 (50%) чоловіками. 93 (63.7%) мали вищу освіту, а 53 (36.3%) середню. 84 (57.5%) були одружені або заміжні, 62 (42.5%) пацієнтів були неодружені/незаміжні. Середній вік респондентів склав 26.16 ± 5.16 років. Усі пацієнти мали помірний, помірно-тяжкий або тяжкий ступінь депресії, із медіанним загальним балом PHQ 18 (15 – 21), що відповідає верхній межі помірнотяжкого рівня. Також більшість пацієнтів мала від помірного до тяжкого ступінь тривожності, із медіанним загальним балом GAD-7 на рівні 16.5 (12–19), що відповідає тяжкому ступеню. Медіанна кількість травматичних подій, пережитих учасниками була 5 (4 – 5). Найбільш вираженими проявами посттравматичного стресу були інтрузії, що свідчить про часте переживання небажаних спогадів як найбільш інтенсивний та частий прояв посттравматичного стресу незалежно від статі. Уникання займало проміжне положення, що свідчить про те, що спроби уникнути нагадувань про травму є дещо менш інтенсивними, ніж інтрузії.
Registration Date
2026-03-11
popup.nrat_date
2026-03-11 / 2026-07-01
