Registration Number
0826U000561, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
18-03-2026
popup.evolution
o
Title
Implementation of the Content of Civic Education in the Professional Training of Future Primary School Teachers at Universities of the Kingdom of Norway
Author
Tetiana O. Zolotarenko,
popup.head Tetiana M. Vasiutina
popup.opponent Olena S. Beskorsa
popup.opponent Natalya M. Bidyuk
popup.opponent Tetiana P. Kuchai
popup.review Tetyana V. Koval
popup.rada
Dragomanov Ukrainian State University
Description
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й вирішення наукового завдання щодо з’ясування особливостей реалізації змісту громадянської освіти у фаховій підготовці майбутніх учителів початкової школи в університетах Королівства Норвегія та визначення можливостей імплементації конструктивних ідей норвезького досвіду в українську систему професійної педагогічної освіти.
У першому розділі – «Теоретичні засади проблеми реалізації змісту громадянської освіти у фаховій підготовці майбутніх учителів початкової школи в університетах Королівства Норвегії» окреслено історичну еволюцію громадянської освіти як суспільно-педагогічного феномену. Виявлено, що громадянська освіта виникла ще в добу Античності, коли вміння вести дискусію, аргументувати позицію та брати участь у суспільному житті вважалося важливішим за практичні уміння. У Середні віки акцент змістився під впливом церковних інституцій, що підтримували модель виховання, орієнтовану на авторитарність, дисципліну та обмеження самостійного, критичного мислення. Відродження повертає гуманістичні ідеали античної педагогіки, а в Новий і Новітній часи інтерес до громадянської освіти лише поглиблюється, особливо у зв’язку з розвитком демократичних інституцій, прав людини та громадянської участі.
З’ясовано, що розвиток громадянської освіти має нелінійний, хвилеподібний характер і залежить від культурних, соціальних, релігійних та
політичних чинників, які і зумовлювали асинхронність цього процесу в різних державах. У межах дослідження здійснено аналіз європейських підходів до впровадження громадянської освіти у фахову підготовку майбутніх педагогів на прикладі низки європейських держав, які індексуються у Democracy Index як повноцінні демократії, недосконалі демократії та перехідні режими. Зокрема вивчено досвід Королівства Швеції, Німеччини, Великої Британії, Італії та Польщі. Установлено, що хоча більшість країн Європи визнають громадянську освіту важливим чинником розвитку демократичного суспільства, вони не мають єдиної політики щодо її реалізації в системі освіти, що зумовлює значну варіативність моделей впровадження.
Встановлено, що у змісті професійної підготовки вчителів в університетах європейських країн загальною тенденцією є широке застосування інтерактивних методів, зокрема дискусій, дебатів, колаборативного навчання, проєктної діяльності, а також створення умов для високого рівня самостійності здобувачів освіти при виконанні освітніх завдань. З’ясовано, що саме самостійність, свобода вибору та практична залученість формують активну громадянську позицію майбутнього педагога.
Окрему увагу приділено аналізу категорійно-поняттєвого апарату. Здійснено порівняння тлумачення поняття «громадянська освіта» в українському та норвезькому науковому дискурсі. Виявлено, що українські дослідники зосереджують увагу здебільшого на теоретичному обґрунтуванні термінології та окремих напрямах її упровадження в систему освіти на різних рівнях, тоді як норвезькі – на практичних аспектах її реалізації. Незважаючи на різні акценти, в науковому полі обидвох країн громадянська освіта характеризується як інструмент залучення особистості до життя демократичної держави та суспільства. При цьому в Україні вона часто має функцію протидії зовнішнім і внутрішнім викликам з об’єктивних причин, а в Королівстві Норвегія переважно спрямована на посилення внутрішньої культури взаємної довіри, соціальної рівності та рефлексії суспільства.
У другому розділі – «Організаційно-методичні основи реалізації змісту громадянської освіти у фаховій підготовці майбутніх учителів початкової школи в університетах Королівства Норвегія» з’ясовано, що норвезька модель громадянської освіти вирізняється системністю, цілісністю та високим рівнем практичної зорієнтованості. Вона побудована на принципах демократичної участі, рівності можливостей, інклюзії, соціальної відповідальності та тісної взаємодії університету з громадою.
Нормативно-правову основу підготовки педагогів становлять Закон «Про університети та коледжі» (Universitets- og høyskoleloven), «Рамковий план підготовки вчителів початкової школи» (1-7 класи) (Forskrift om rammeplan for grunnskolelærerutdanning for trinn 1-7) та освітні програми підготовки фахівців, розроблені університетами. Показово, що норвезькі документи акцентують увагу не на переліку конкретних компетентностей, а на вимогах до якості освітнього середовища та професійних діях вчителя. Такий підхід свідчить про високий рівень довіри до здобувачів освіти, як активного суб’єкта, який здатний відповідально впливати на власну траєкторію розвитку.
Registration Date
2026-03-14
popup.nrat_date
2026-03-14 / 2026-07-02
